Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.01.2026 р. № 523/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо справляння плати за землю (далі – Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що на підставі договору оренди від 01.07.2010 № 00-0-000000 (далі – Договір) користується земельною ділянкою з кадастровим номером 0000000000:00:000:0000 (далі – Ділянка). Строк дії Договору сплив 01.07.2025.

Товариство без надання інформації щодо дати набуття права власності на об’єкт нерухомого майна, що належить Товариству на праві власності (далі – Об’єкт) та, який розташований на Ділянці, а також щодо мети зміни цільового призначення Ділянки, запитує чи виникають податкові зобов’язання з Плати (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності) до моменту оформлення Товариством права оренди.

Підставою нарахування земельного податку, зокрема є дані Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пп. «а», «б» п. 286.1 ст. 286 Кодексу), орендної плати за земельну ділянку – договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування Ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Статтею 120 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) передбачені умови переходу права на земельну ділянку у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), що розміщений на ній.

Якщо об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об’єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об’єкта нерухомого майна зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об’єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому ст.ст. 118, 123 або 128 Земельного кодексу (частина одинадцята ст. 120 Земельного кодексу).

Водночас використання Ділянки, де розташований Об’єкт, власником якого є Товариство, без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Орган місцевого самоврядування, який власником земель комунальної власності та реалізує свої владні повноваження на відповідній території, на якій розташована земельна ділянка, що  використовується без правовстановлюючих документів, керуючись нормами ст. 377, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, має право порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами, які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування ними, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Проте компенсація у формі недоотриманої орендної плати за землю немає ознак податкового платежу у розумінні Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію