Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.01.2026 р. № 529/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо окремих норм законодавства з обігу пального, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах  компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є автомобільним перевізником, основний вид його діяльності: вантажний автомобільний транспорт. Товариство є власником транспортних засобів, також має транспортні засоби в користуванні на підставі договорів оренди, позички.

В процесі ведення господарської діяльності Товариство використовує пальне виключно для власних потреб.

У Товариства наявна діюча ліцензія на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, загальна місткість ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 метрів кубічних.

Товариство не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, не має зареєстрованого акцизного складу, відповідно не є розпорядником акцизного складу, не є платником акцизного податку.

Товариство отримує пальне від постачальників двома способами:

у ємності для зберігання пального з подальшим його зберіганням в таких ємностях;

безпосередньо в паливні баки транспортних засобів (через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним або з використанням акцизних складів пересувних).

Існує об’єктивна вірогідність, що загальна кількість пального, що буде отримано Товариством вищенаведеними способами в 2026 році, може перевищити 1000 метрів кубічних.

Враховуючи викладене вище, Товариство запитує:

1. Чи правильно Товариство розуміє, що кількість пального, що буде отримане Товариством в паливний бак транспортного засобу протягом календарного року, в тому числі обсяг пального, що буде отримано в паливний бак транспортного засобу з акцизного складу пересувного, не враховується до обсягу пального, встановленого підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (не більше 1000 метрів кубічних - для не реєстрації акцизного складу)?

2. Чи правильно Товариство розуміє, що у суб’єкта господарювання не виникає обов'язку реєструвати акцизний склад та ставати розпорядниками акцизного складу у випадку, якщо загальна кількість отриманого ним пального за рік перевищить 1000 метрів кубічних, однак за вирахуванням кількості пального, що отримане безпосередньо в паливні баки транспортних засобів з акцизного складу пересувного, ця кількість буде менше 1000 метрів кубічних?

 

 

Щодо зазначених питань

 

Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, акцизний склад – приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Згідно із підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, розпорядником акцизного складу, є зокрема суб'єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Отже, при розрахунку 1000 кубічних метрів  не враховуються лише обсяги пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії, а обсяги отримання пального, отриманого в паливний бак транспортного засобу з акцизного складу пересувного, враховуються в повному обсязі. 

У разі якщо суб’єкт господарювання планує отримувати протягом  року пальне в обсягах, які перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії, та з урахуванням кількості пального, що отримане безпосередньо в паливні баки транспортних засобів з акцизного складу пересувного), має приміщення та/або територію, де розташовані ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального, то такі приміщення та/або територія, є акцизним складом відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, а такий суб’єкт господарювання є розпорядником акцизного складу у розумінні підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

У такому випадку у суб’єкта господарювання виникає обов’язок реєструватись платником акцизного податку відповідно до підпункту  212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу, реєструвати акцизний склад відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу.  

Звертаємо увагу, що власне споживання пального платником акцизного податку з реалізації пального є операцією з реалізації пального в розумінні  підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, яка відповідно до статті 231 Кодексу потребує складання та реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.        

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

____________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.