Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.01.2026 р. № 535/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ДП «» (далі – ДП) щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на придбання послуг для проведення господарської діяльності, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ДП було замовлено та отримано послугу для проведення господарської діяльності, метою господарської операції не було отримання прибутку, а понесені витрати не спрямовані на отримання доходу.

ДП придбано послугу, яку підприємство планувало здійснити за рахунок прибутку, який залишається у підприємства після оподаткування.

ДП є платником податку на прибуток та здійснює коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці.

ДП просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи підлягають витрати на придбання послуг коригуванню фінансового результату до оподаткування, якщо вони не мають на меті отримання економічного ефекту та не пов’язані з отриманням прибутку?
2. Яким чином платник податку на прибуток повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких витрат?
3. У якому рядку додатка PI до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств необхідно відобразити суму коригування фінансового результату до оподаткування у зазначеній ситуації?
4. Який порядок зменшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, які підприємство хоче витратити за рахунок прибутку підприємства?

 

Щодо питань 1- 4

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

У разі якщо операції з придбання послуг у нерезидентів підпадають під визначення контрольованих, платник податку на прибуток визначає різницю відповідно до положень п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Також слід врахувати, що згідно з п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у:

нерезидентів (у тому числі пов'язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2¹ п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Отже, з питання формування витрат у бухгалтерському обліку на замовлення та отримання послуг від нерезидента, не пов’язаних з отриманням доходу, якщо такі витрати списуються за рахунок прибутку, що залишається після оподаткування доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Цей підпункт застосовується для цілей ст. 39 цього Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 цього Кодексу.

Кодексом з метою оподаткування податком на прибуток підприємств  передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій із замовлення та отримання послуг резидентом від суб’єкта господарювання, що є нерезидентом.

Водночас зазначаємо, що у запиті недостатньо інформації для надання в повному обсязі індивідуальної податкової консультації, оскільки у зверненні відсутній статус замовника та надавача послуг (резидент чи нерезидент). 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).