Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.01.2026 р. № 544/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкового кредиту та бюджетного відшкодування з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, на Товариство, яке є платником ПДВ, не накладено жодних санкцій відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» зі змінами (далі – Закон «Про санкції»). Для здійснення господарської діяльності Товариство укладає договори на постачання сировини з контрагентом (далі – Постачальник), до кінцевого бенефіціарного власника якого прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Окрім того, взаємовідносини між Товариством та Постачальником підпадають під дію підпунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією російської федерації».

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) Чи може платник податку, до якого не застосовані санкції відповідно до Закону України «Про санкції», включити до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних оформлених належним чином постачальником (платником ПДВ) до кінцевого бенефіціарного власника якого прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)?

2) Чи має право платник податку, до якого не застосовані санкції відповідно до Закону України «Про санкції», на бюджетне відшкодування ПДВ на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних від постачальника, до кінцевого бенефіціарного власника якого прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)?

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Права платників податків визначені статтею 17 розділу І ПКУ.

Відповідно до пункту 17.3 статті 17 розділу І ПКУ права платника податку, передбачені ПКУ та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, можуть бути обмежені у разі застосування до платника податків спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом «Про санкції».

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Щодо питання 1

Правила формування податкового кредиту з ПДВ регулюються статтями 198 та 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 198.1 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що до податкового кредиту відносяться, зокрема, суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

 Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац 5 пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням  товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми  податку до бюджету при ввезені товарів на митну територію України),  іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (абзац перший пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 та пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ здійснюється відповідно до правил, визначених  статтями 198 та 201 розділу V ПКУ.

Щодо питання 2

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків, регламентовано статтею 200 ПКУ.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 ПКУ).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПКУ подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а у випадках, визначених пункту 200.11 статті 200 ПКУ, - за результатами документальної перевірки.

В ході проведення перевірок, зокрема, перевіряється питання щодо підсанкційності засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платників та право на отримання бюджетного відшкодування платником податків відповідно до норм підпункту 200.4¹  статті 200 ПКУ.

Так, відповідно до підпункту 200.4¹ статті 200 ПКУ, платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції» прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.

Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Реалізацію спеціальних економічних та обмежувальних заходів (санкцій) визначено статті 21¹ ПКУ. Відповідно до абзацу п’ятого пункту 21¹.1 статті 21¹ ПКУ контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), шляхом зупинення / відмови в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань.

З 31 січня 2024 року в Україні почав функціонувати Державний реєстр санкцій (далі – Реєстр) (https://drs.nsdc.gov.ua/) – інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує надання безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про всіх суб’єктів, щодо яких застосовано українські обмежувальні заходи. Дані в Реєстрі є відкритими, загальнодоступними, оперативно оновлюються.

Відповідно до пункту 200.12¹ статті 200 ПКУ з дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених статті 200 Кодексу .

Зазначена в абзаці першому підпункту 200.12¹ статті 200 ПКУ сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку / небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п’яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом «Про санкції».

У разі, якщо до юридичних (фізичних) осіб застосовано обмежувальні заходи (санкції) згідно з пунктами 2 та 5 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», зокрема: обмеження торговельних операцій та зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань, зазначений вид санкцій унеможливлює фактичне виконання договорів з такими суб’єктами. Суб’єкт господарювання втрачає право здійснювати постачання товарів, проведення грошових розрахунків. Водночас, платник ПДВ, яким задекларовано бюджетне відшкодування на підставі операцій з підсанкційним постачальником, має ризик невиконання договірних зобов’язань.

Разом з тим ДПС повідомляє, що в межах надання індивідуальної податкової консультації ДПС не здійснює аналіз господарських операцій платника та не проводить оцінку правомірності відображення окремих операцій в податковому обліку платника податку, яка може бути досліджена під час проведення документальної перевірки платника податку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 роздiлу II ПКУ).