X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.01.2026 р. № 549/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодексу), повідомляє.

Як викладено у зверненні, товариство для забезпечення безперебійної роботи інформаційних систем отримує послуги з надання доступу до хмарної інфраструктури, зберігання даних та хостингу від компанії – нерезидента, зареєстрованої у Республіці Болгарія.

Послуги надаються дистанційно через мережу Інтернет. Під час надання послуг нерезидент не передає будь-яких прав інтелектуальної власності, а надається виключно право доступу/користування сервісом, можливість через Інтернет у будь-який момент із будь-якої точки отримати доступ до необхідного ресурсу (диску, програми тощо).

Хмарний хостинг передбачає виділення для лише певного набору ресурсів, потрібних для роботи сайту. Сервер для надання таких послуг знаходиться за межами України. Основний засіб у користування не передається. Платежі нерезиденту за електронні інформаційні послуги є компенсацією вартості послуг.

Заявник запитує:

1. Чи підлягають платежі за користування хмарними інфраструктурними сервісами, зберіганням даних та хостингу кваліфікації як роялті, якщо за договором не відбувається передача прав інтелектуальної власності?

2. У разі якщо такі платежі не вважаються роялті та кваліфікуються як оплата послуг, чи підлягають вони оподаткуванню податком на доходи нерезидента згідно з п. 141.4 ст. 141 Кодексу та положеннями Конвенції між Україною та Республікою Болгарія про уникнення подвійного оподаткування?

3. У разі якщо такі платежі будуть визнані роялті, чи повинно товариство утримувати податок на доходи нерезидента при здійсненні виплат? Якщо так, то за якою ставкою з урахуванням положень міжнародного договору?

Перш за все звертаємо увагу, що будь-які детальні висновки щодо кваліфікації та порядку оподаткування платежів, здійснених платником податку на користь нерезидента, має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

У зв’язку з цим надаємо роз’яснення, виходячи із загальних норм податкового законодавства з питань, пов’язаних з оподаткуванням послуг з користування хмарною інфраструктурою та сервісами нерезидента.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Частиною першою ст. 2 Закону України від 17.02.2022 № 2075-IX «Про хмарні послуги» (далі - Закон № 2075-IX) встановлено, що технологія забезпечення дистанційного доступу на вимогу користувача до хмарної інфраструктури через електронні комунікаційні мережі визначається як технологія хмарних обчислень;

хмара (хмарна інфраструктура) - сукупність динамічно розподілюваних та налаштовуваних хмарних ресурсів, що можуть бути оперативно надані користувачу хмарних послуг і вивільнені через глобальну та локальні мережі передачі даних;

хмарна послуга – послуга з надання хмарних ресурсів за допомогою технології хмарних обчислень;

хмарні ресурси – будь-які технічні та програмні засоби або інші компоненти інформаційної (автоматизованої) системи, доступ до яких забезпечують технології хмарних обчислень, зокрема процесорний час (обчислювальна потужність), місце у сховищах даних, обчислювальні мережі, бази даних і комп’ютерні програми.

Частиною другою ст. 3 Закону № 2075-IX визначено, що до хмарних послуг, зокрема, належить платформа як послуга – хмарна послуга, що полягає у наданні користувачу хмарних послуг доступу до інфраструктури та наборів комп’ютерних програм (операційних систем, системних комп’ютерних програм, програмних засобів для комп’ютерного програмування, програмних засобів управління базами даних) за допомогою технології хмарних обчислень.

Хостинг – це послуга надання дискового простору, підключення до мережі та інших ресурсів для розміщення фізичної інформації на сервері, що постійно перебуває в мережі. Поняття хостингу включає в себе широкий спектр послуг із використанням різного апаратного та програмного забезпечення.

Існують різні види хостингу, кожен з яких має свої особливості та призначений для певних потреб.

Основні види хостингу: віртуальний хостинг, віртуальний приватний сервер, виділений сервер та хмарний хостинг. Також існують види хостингу за форматом контенту.

Хостинг у вигляді виділеного серверу – це фізичний сервер, який надається в оренду одному клієнту.

Отже, залежно від обраного виду хостингу такі послуги можуть включати або послуги з оренди (послуги у вигляді виділеного сервера) або інформаційні послуги (хмарні, віртуальні, віртуально виділений хостинг).

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, встановлений п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, зокрема відносяться інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Оскільки, відповідно до інформації, наданої платником, основний засіб у користування не надається, то оподаткування хостингу у вигляді виділеного серверу не розглядається.

Отже, у разі якщо зазначені у зверненні платежі, які здійснені за послуги з користування хмарними інфраструктурними сервісами, зберіганням даних та хостингу є наданням доступу до платформи, серверу або іншого хмарного ресурсу,  то такі платежі розцінюються як компенсація вартості послуг, отриманих від нерезидента, і не є об’єктом оподаткування згідно із п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).