Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.01.2026 р. № 567/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                       на отримання індивідуальної податкової консультації Підприємства щодо застосування юридичною особою спрощеної системи оподаткування при здійсненні охоронної діяльності та, керуючись статтею 52 та підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що відповідно Закону України від  03  грудня 2025  року №  4698-ІХ «Про  внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 4698) передбачено, що з 01.01.2026 року не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи, які здійснюють охоронну діяльність.

Враховуючи зазначене, Підприємство, посилаючись на норми податкового законодавства, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Чи може платник єдиного податку перебувати спрощеній системі оподаткування у першому кварталі 2026 року, сплативши подвійний розмір ставки єдиного податку, і самостійно перейти  на сплату інших податків і зборів з 01.04.2026 відповідно до підпункту 5 підпункту 298.2.3  пункту 298.2 статті 298 Кодексу у разі здійснення видів діяльності (охоронної діяльності), які не дають права  застосовувати спрощену систему оподаткування?

 

Щодо зазначеного питання.

Відносини суб’єктів господарювання під час організації та здійснення ними охоронної діяльності регулюються Законом України від  22  березня 2012  року №  4616-VI «Про охоронну діяльність» (зі  змінами) (далі  – Закон №  4616).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 4616 терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

охоронна діяльність – надання послуг з охорони власності та громадян;

суб’єкт охоронної діяльності – суб’єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії;

охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього;

охорона фізичної особи - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення особистої безпеки, життя та здоров'я індивідуально визначеної фізичної особи (групи осіб) шляхом запобігання або недопущення негативного безпосереднього впливу факторів (діяльності або бездіяльності) протиправного характеру.

Згідно зі статтею  5 Закону №  4616 визначено, що суб’єкт охоронної діяльності на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії надає такі охоронні послуги:

1) охорона майна громадян;

2) охорона майна юридичних осіб;

3) охорона фізичних осіб.

Частиною першою статті 6  Закону № 4616 визначено, що охорона майна та фізичних осіб забезпечується персоналом охорони шляхом здійснення таких заходів:

використання пунктів централізованого спостереження, технічних засобів охорони, транспорту реагування, службових собак;

контроль за станом майнової безпеки об'єкта охорони;

запобігання загрозам особистій безпеці фізичної особи, яка охороняється;

реагування в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов'язані з посяганням на об'єкт охорони.

  Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Пунктом 291.3 статті 291 Кодексу визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою  1 розділу XIV Кодексу.

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Зокрема, відповідно до підпункту 11 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу з 01.01.2026 не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють охоронну діяльність.

Згідно з підпунктом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу  платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку третьої групи здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1-298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу.

Відповідно до підпункту 298.2.1 пункту 298.2 статті 298 для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів (підпункт 298.2.2 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).

Враховуючи зазначене та з урахуванням того, що Товариство є суб’єктом охоронної діяльності  та здійснює послуги з охорони власності та громадян на підставі отриманої ліцензії на провадження охоронної діяльності, тому відповідно до норм Кодексу з 01.01.2026 року не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та може самостійно відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.

Водночас зазначаємо, що платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) відповідно до підпункту 3 пункту 293.5 статті 293 Кодексу у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування зобов’язані застосовувати ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293 Кодексу та  згідно з підпунктом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (пункт 299.11 статті 299 Кодексу).

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).