Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.01.2026 р. № 574/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

       Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації по Товариству щодо оподаткування єдиним податком коштів отриманих у межах бюджетної програми та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що перебуває на спрощеній системі оподаткування та в рамках статутної діяльності надає послуги з управління багатоквартирними будинками.

29.08.2025 року між Товариством  та Управлінням житлового господарства  Житомирської міської ради  - Головним розпорядником бюджетних коштів – укладено договір про надання трансфертів з міського бюджету одержувачу бюджетних коштів. Відповідно до умов договору Товариству надаються капітальні трансферти з місцевого бюджету за кодом економічної класифікації видатків бюджету  3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» у межах КПКВК 1216015 – «На усунення аварій в житловому фонді, а саме капітальний ремонт ліфтів житлового фонду на умовах співфінансування», що реалізується в межах міської цільової програми.

Товариство, посилаючись на норми Кодексу, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи підпадають під дію підпункту 4 пункту 292.11 статті 292 Кодексу та відповідно не включаються до складу доходу платника єдиного податку кошти цільового призначення  у вигляді капітальних трансфертів з  місцевого бюджету, отримані Товариством на казначейський рахунок у межах реалізації міської цільової програми?
2. Чи виникає у Товариства обов’язок зі сплати єдиного та/або військового збору у зв’язку з отриманням зазначених коштів?

 

Щодо першого – другого питання.

Оскільки Товариством не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операцій, що ним здійснюються, ДПС надає загальні роз'яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.

Порядок розроблення та виконання державних цільових програм затверджується Кабінетом Міністрів України згідно статті 5 розділу ІІ Закону України «Про державні цільові програми» від 18 березня 2004 року № 1621 - IV із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1621 - IV).

Державна цільова програма – комплекс взаємопов’язаних завдань і заходів, спрямованих на розв’язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням  коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням (стаття 1 Закону № 1621- IV).

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 2 БКУ бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Витрати бюджету - видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів (пункт 14 частини першої статті 2 БКУ).

Видатки бюджету - кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування (пункт 13 частини першої статті 2 БКУ).

 Одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень підпунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (абзац п’ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

Порядок визначення доходів та їх склад, зокрема, для платників єдиного податку третьої групи визначено статтею 292 Кодексу.

Вичерпний перелік надходжень, які з метою оподаткування не включаються до складу доходу, встановлено пунктом 292.11 статті 292 Кодексу.

До складу доходу, визначеного статтею 292 Кодексу, не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (підпункт 4 пункт 292.11 статті 292 Кодексу).

Враховуючи зазначене, з урахуванням норм БКУ у разі наявності відповідної бюджетної програми, рішення міської ради, якими передбачено видатки на проведення заходів у межах виконання бюджетної програми, суми бюджетних коштів цільового призначення отримані платником єдиного податку третьої групи з місцевого бюджету від розпорядників не включаються до складу доходу платників єдиного податку третьої групи.

В іншому разі, суми бюджетних коштів отримані юридичною  особою - платником єдиного податку третьої групи з місцевого бюджету, як оплата за виконані роботи/послуги, включаються до складу доходу такого платника єдиного податку третьої групи та відповідно до підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).