Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.01.2026 р. № 616/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

  Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо оподаткування операцій з повернення відремонтованого майнового комплексу орендодавцю у зв’язку із закінченням строку суборенди та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

 Як зазначено у зверненні, ТОВ (суборендар) укладено договір суборенди майнового комплексу, за умовами якого суборендар зобов’язаний виконувати за свій рахунок капітальний ремонт орендованого майна.

ТОВ здійснює ведення бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами фінансової звітності.

На момент закінчення строку суборенди майнового комплексу за даними бухгалтерського обліку залишкова вартість об’єкту зі встановленою аналітичною ознакою «капітальний ремонт» дорівнює нулю (початкова вартість дорівнює нарахованій амортизації до терміну дії договору оренди), тому амортизація по такому об’єкту більше не нараховується.

За даними податкового обліку залишкова вартість такого об’єкту основних засобів залишається в значному розмірі, враховуючи що мінімально допустимий строк амортизації  таких основних засобів (по групі 9 (інші основні засоби)) законодавством встановлений на рівні 12 років, тому для розрахунку амортизації в податковому обліку законодавчо встановлений строк ще не вичерпаний.

Після закінчення строку суборенди відносно того самого майнового комплексу і на тих самих умовах буде укладений новий договір суборенди з тим самим орендодавцем. Майновий комплекс в день закінчення строку оренди майна повертається за актом приймання-передачі орендодавцю.

Після укладення нового договору суборенди майновий комплекс буде переданий орендодавцем за актом приймання-передачі суборендарю та буде використовуватись останнім для здійснення господарської діяльності.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

        1. Чи зменшується фінансовий результат до оподаткування для ТОВ (суборендаря) на суму залишкової вартості об’єкту основних засобів по групі 9 (інші основні засоби) в подальшому обліку зі встановленою аналітичною ознакою «капітальний ремонт» на рахунку 117 «інші необоротні матеріальні активи» в бухгалтерському обліку у разі повернення майнового комплексу орендодавцю у зв’язку із закінченням строку суборенди?

        2. Чи має право ТОВ  продовжити нараховувати амортизацію в податковому обліку до закінчення мінімально допустимого строку амортизації (12 років), тобто ще 9 років, по об’єкту основних засобів по групі 9 (інші основні засоби) зі встановленою аналітичною ознакою «капітальний ремонт» на рахунку 117 «інші необоротні матеріальні активи» в бухгалтерському обліку після повернення майнового комплексу орендодавцю у зв’язку із закінченням строку суборенди?

 

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними  положеннями Кодексу.

У п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначені групи основних засобів (інших необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.

Витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів, що збільшують майбутні економічні вигоди, які спочатку очікувалися від їх використання, у податковому обліку відображаються як окремий об’єкт групи 9 (інші основні засоби) з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму дооцінки основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму вигід від відновлення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених

п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

Відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, а саме:

витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

При цьому, терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Таким чином, після закінчення договору оперативної оренди (суборенди) платник податку на прибуток – орендар на підставі положень п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Кодексу збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу.

Водночас зазначаємо, право нараховувати амортизацію в податковому обліку до закінчення мінімально допустимого строку амортизації (12 років), тобто ще 9 років, по об’єкту основних засобів по групі 9 (інші основні засоби) після повернення майнового комплексу орендодавцю у зв’язку із закінченням строку суборенди та укладення нового договору, Кодексом не передбачено.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).