Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.01.2026 р. № 620/ІПК/02-32-04-01-16

 

Головне управління ДПС у Вінницькій області на звернення Товариства....  (далі – Звернення) щодо надання індивідуальної податкової консультації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство проінформувало, що воно є сільськогосподарським товаровиробником та має у власності об’єкти нерухомості, які віднесені до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, частина сількогосподарських будівель надається в оренду а частина використовується за призначенням у своїй господарській діяльності.

Товариство запитує: що є об’єктом оподаткування Податком - вся площа будівлі чи тільки частина площі будівлі, що здається в оренду.

Оскільки до Звернення не надані документи, які підтверджують права власності Товариства на об’єкти нерухомого майна та їх віднесення до класу 1271 Класифікатора, то ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо викладеного  питання.

Порядок нарахування та сплати  Податку  врегульовано у  статті 266 Кодексу. 

Базою оподаткування Податком є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1. пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі                   їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт                                     (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

Згідно з підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі»  Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573  «Про  затвердження національного класифікатора НК 018:2023  та  скасування національного класифікатора ДК 018-2000» (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками  в оренду, лізинг, позичку.

Положеннями підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що  сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Отже для права застосування норми, передбаченої  підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу, Товариство одночасно має відповідати певним умовам:

бути сільськогосподарським товаровиробником;

бути власником будівель та споруд, віднесених до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора;

будівлі та споруди використовуються за призначенням у господарській діяльності Товариства саме як сільськогосподарського товаровиробника;

будівлі та споруди (в т.ч. їх частки) не здаються в оренду, лізинг, позичку.

Визначення та кодування основних і другорядних видів економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних                                              осіб – підприємців здійснюється відповідно до  Національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД ДК 009:2010), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання  та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі – наказ № 457).

У розділі 4 «Терміни та визначення понять» наказу № 457 визначено терміни «основний вид економічної діяльності» та «другорядні види економічної діяльності»:

основний вид економічної діяльності – це вид діяльності суб’єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій);

другорядні види економічної діяльності – це будь-які інші (крім основного) види економічної діяльності суб’єкта з виробництва товарів або надання послуг.

Відповідно до КВЕД  ДК 009:2010 галузь сільського господарства відноситься до секції «А».

Для застосування положень підпункту «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу Товариство має позиціонуватися, як сільськогосподарський товаровиробник та мати основний вид діяльності, який класифікується  у секції «А» КВЕД  ДК 009:2010.

Відповідно до реєстраційних даних основним видом діяльності Товариства визначено КВЕД 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур», який класифікується у секції А «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство»  ДК 009:2010.

Визначення належності будівлі до того  чи  іншого класу будівель  проводиться  на підставі документів, що підтверджують їх право власності з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором.

Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення. Методика визначення головного призначення будівлі детально описана і проілюстрована у розділі 4 Класифікатора.

Підтвердженням даних щодо характеристик об’єкту нерухомості зокрема, можуть бути дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, дані Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомості, матеріали технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна,  тощо.

У межах податкового законодавства кожен об’єкт нерухомого майна, що має документ, підтверджуючий право власності на об’єкт нерухомого майна (об’єкт нерухомого майна має реєстраційний номер), розглядається як окремий об’єкт оподаткування Податком.

Надання об’єкту нерухомості або його частини в оренду, лізинг, позичку позбавляє Товариство права при визначенні податкового зобов’язання з Податку застосовувати положення підпункту «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу за весь об’єкт нерухомості (за всю  площу об’єкту нерухомості).

Отже у разі здачі в оренду частини або цілого об’єкту нерухомості, який відноситься до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора,       у Товариства виникає обов’язок з нараховування та сплати податкових зобов’язань з Податку за всю загальну площу об’єкту  нерухомості, а не за площу, яка здається в оренду, лізинг, позичку, за ставкою Податку, встановленою органом місцевого самоврядування, на підвідомчій території якого знаходиться об’єкт нерухомості. 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).