Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.02.2026 р. № 659/ІПК/99-00-04-01-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства щодо справляння екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі – Екологічний податок) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що у процесі діяльності Підприємства утворюються відходи небезпечні та такі, що не є небезпечними: відпрацьовані лампи люмінесцентні, акумуляторні батареї, масла та мастила, масляні фільтри, промаслене ганчір’я, зношені автомобільні шини, металобрухт, тверді побутові відходи, шлами від очищення зливової каналізації, списана оргтехніка, зношений робочий одяг і взуття та інші (далі ‒ Відходи).  

Також Підприємство поінформувало, що не здійснює обробку (переробку) власних відходів. Утворені відходи зберігають та накопичують у визначених місцях до передачі спеціалізованим суб’єктам господарювання у сфері управління відходами, які мають відповідні документи дозвільного характеру та законні підстави для надання послуг, зокрема, з видалення відходів. До моменту  передачі відходи накопичуються на Підприємстві різні періоди часу: від тижня для твердих побутових відходів до одного року з моменту утворення для відпрацьованих ламп люмінесцентних, акумуляторних батарей, зношених автомобільних шин. Утворений брухт чорних і кольорових металів зберігається і накопичується на Підприємстві  чотири роки з моменту останньої передачі на переробку у 2021 році. Таким чином, протягом кожного звітного податкового періоду, за який має бути обчислений та сплачений Екологічний податок, на Підприємстві змінюється кількість відходів, утворених, переданих спеціалізованим суб’єктам господарювання у сфері управління відходами та таких, що зберігаються на Підприємстві на кінець звітного періоду.

З огляду на викладене вище, платник податків запитує таке:

1. «Чи нараховується Екологічний податок у разі тимчасового розміщення відходів на власних об’єктах протягом звітного податкового періоду, якщо відходи не обліковуються на Підприємстві як такі, що мають ресурсну цінність, та у Підприємства відсутній договір на передачу таких відходів у цей період?».
2. «Чи нараховується Екологічний податок у разі тимчасового розміщення відходів на власних об’єктах протягом звітного податкового періоду, якщо відходи обліковуються на Підприємстві як такі, що мають ресурсну цінність, та у Підприємства відсутній договір на передачу таких відходів у цей період (наприклад: металобрухт, відпрацьовані мастила)?».
3. «Чи нараховується Екологічний податок у разі тривалого (понад один рік) розміщення на власних об’єктах відходів, що мають ресурсну цінність у разі відсутності договору на передачу таких відходів протягом року (наприклад, металобрухт)?».

4. «Чи нараховується Екологічний податок за утворення твердих побутових відходів у разі їх регулярного видалення на міський полігон відповідно до договору, укладеному із суб’єктами господарювання у сфері управління побутовими відходами?».

5. «За яку кількість відходів обчислюється Екологічний податок: за кількість відходів, утворених протягом певного звітного періоду, або за кількість відходів, розміщених на власних об’єктах на кінець певного звітного періоду?».

Щодо питань 1-5

Відповідно до підпункту 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 Кодексу платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Термін «розміщення відходів» визначено у підпункті 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Кодексу як постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

У Законі України від 20 червня 2022 року № 2320-IX «Про управління відходами» (далі – Закон) затверджено термін «захоронення відходів ‒ розміщення відходів на поверхні чи під поверхнею (підземне) землі у спосіб, що не становить загрози здоров’ю людей та навколишньому природному середовищу і не передбачає подальше оброблення відходів» (пункт 13 статті 1 Закону). Місцем захоронення відходів є полігони ‒ внутрішні місця для видалення відходів, на яких утворювач відходів - суб’єкт господарювання здійснює видалення власних відходів на місці утворення або постійні місця, на яких відходи розміщуються понад один рік (пункт 27 статті 1 Закону).

Правовий зміст зазначених вище норм Закону та Кодексу ототожнює поняття «захоронення відходів» та «розміщення відходів».

Одним із видів операцій з видалення відходів є захоронення (код D1 додаток 1 до Закону).

Сукупне читання зазначених вище норм Закону та Кодексу дозволяє зробити висновок про тотожність понять «захоронення відходів» та «розміщення відходів».

Оскільки Компанія є утворювачем Відходів та не має дозвіл на здійснення операцій з їхнього захоронення, то вона не підпадає під визначення платника Екологічного податку, та у неї не виникає податкового обов’язку зі сплати Екологічного податку.

Водночас у разі виявлення контролюючими органами фактів перебування Відходів у спеціально відведених місцях понад 1 рік, така інформація підлягає передачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політку із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (стаття 13 Закону).  

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію