Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.02.2026 р. № 667/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України на виконання постанови «  » суду щодо визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації ДПС, за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо деяких питань оподаткування доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України, керуючись ст. ст. 52, 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку четвертої групи. Товариство вважає, що суб’єкти господарювання, що обрали спрощену систему оподаткування, повинні сплачувати податок на доходи нерезидента виключно після набрання чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який вступив в силу з 23.05.2020.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання: чи був у період до 01 січня 2017 року платник єдиного податку четвертої групи суб’єктом, який утримує податок на доходи нерезидента згідно п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу?

 

Щодо зазначеного питання

Оскільки питання стосується періоду до 01.01.2017, тому норми Кодексу застосовуються у редакції чинній до 01.01.2017.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

При цьому згідно з п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу резиденти - це:

а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;

в) фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Слід зазначити, що юридичні особи – платники єдиного податку відповідають визначенню резидентів, зазначеному в п.п. 14.1.213 п. 14.1
ст. 14 Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними статтею 141 Кодексу.

Відповідно до п. 133.2 ст. 133 Кодексу платниками податку на прибуток виступали юридичні особи – нерезиденти. При цьому, обов’язок сплати податку на доходи нерезидентів покладається на податкового агента – резидента України.

Пунктом 297.1 ст. 297 Кодексу до 01.01.2017 було встановлено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на прибуток підприємств, але не звільняються від обов’язку  виступати податковим агентом.

Разом з тим, кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).