Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.02.2026 р. № 672/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця … (далі – Підприємець)
від … б/н (вх. ДПС № … від …) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, Підприємець планує розпочати надання посередницьких послуг із бронювання та продажу електронних квитків на пасажирські перевезення, зокрема на основі укладеного агентського договору пропонуватиме електронні квитки фізичним особам та прийматиме оплату за них на свій рахунок і перераховуватиме ці кошти продавцю квитків, за вирахуванням частки своєї винагороди.

Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання (в контексті звернення):

1. Чи зобов’язаний Підприємець здійснювати розрахункові операції з використанням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або програмного РРО (далі – ПРРО) за описаних вище обставин, а саме: якщо фізична особа – покупець електронних квитків на пасажирські перевезення здійснюватиме їх оплату Підприємцю виключно дистанційно з використанням мережі Інтернет через сервіси переказу коштів, що надають послуги з еквайрингу (зокрема, Ірау https://www.ipay.ua/ua, WayForPay htts://wayforpay.com/uk та інші), вказуючи при цьому номер та інші реквізити своєї платіжної картки, необхідні для здійснення платежу, у сервісі переказу коштів через їх мобільний додаток або веб-сайт (при цьому, поставка електронних квитків фізичній особі – покупцю відбуватиметься виключно із використанням мережі Інтернет)? 

        Відповідно до Інформаційно-комунікаційної системи ДПС Підприємцем було зареєстровано … програмний реєстратор розрахункових операцій …, проте … скасовано його реєстрацію.

        У зв’язку із відсутністю у зверненні опису способів розрахунків та ведення господарської діяльності відповідно до єдиного зареєстрованого КВЕД 69.10 «Дiяльнiсть у сферi права» роз’яснення  надається виходячи із загальних вимог чинного законодавства.  

        Відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачанням послуг є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Поряд із цим, підпунктом 14.1.56⁵ пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено таке поняття як електронні послуги, відповідно до якого ними є послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належить постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів.

Також, згаданий пункт Кодексу містить виключення за яких вказані у ньому послуги  не відносяться до електронних, зокрема, це:

постачання товарів / послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (зокрема, послуги з розміщення, винаймання автомобілів, послуги закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші подібні послуги).

Таким чином, продаж електронних квитків не може вважатись продажем електронних послуг у розумінні підпункту 14.1.56⁵ пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правові акти, прийняті на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом ІІ Закону № 265.

Зокрема, статтею 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки, як у готівковій формі так і в безготівковій формі, на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені законодавством, у тому числі нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належить, зокрема, встановлене пунктом 2 статті 9
Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО при виконанні банківських операцій.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

За умови якщо Підприємець надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого рахунку і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату шляхом переказу коштів через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків через платіжний термінал ПТКС, який належить банку, то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.

Слід зазначити, що «електронний квиток» не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265, його продаж із використанням мережі Інтернет,
будь-яких додатків та/або програмно-технічних комплексів не може вважатись продажем послуги, а є продажем права на її отримання, що супроводжується надсиланням споживачу візуалізованого електронного квитка в обмін на який (за аналогією з використанням талонів на пальне, сертифікатів на товари, сертифікатів на суму коштів) споживач може отримати саму послугу з перевезення.

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання повідомляємо, що  за умови продажу електронних квитків на пасажирські перевезення із використанням мережі Інтернет за допомогою сервісів переказу коштів, з урахуванням особливостей, визначених підпунктом 14.1.56⁵ пункту 14.1 статті 14 Кодексу, застосовування РРО / ПРРО для Підприємця є обов’язковим.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію