Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.02.2026 р. № 693/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що, планує здійснювати підприємницьку діяльність, пов’язану з організацією Р2Р-угод з криптовалютами через спеціалізовані онлайн-платформи. За своєю економічною суттю зазначена діяльність планується як агентська / комісійна.

Фізична особа - підприємець планує діяти як посередник між продавцем та покупцем криптовалюти. Грошові кошти, що плануються до надходження на банківський рахунок фізичної особи підприємця у межах таких Р2Р-угод, у частині, що відповідає вартості криптовалюти, не плануються як власні кошти фізичної особи – підприємця, мають транзитний характер та підлягатимуть подальшій передачі іншій стороні. Єдиною економічною вигодою (доходом) фізичної особи – підприємця планується агентська (комісійна) винагорода (маржа). Договірні відносини з контрагентами планується оформлювати у формі публічної оферти, яка за своєю правовою природою є агентським / комісійним договором у розумінні Цивільного кодексу України. Акцепт оферти передбачається шляхом приєднання до її умов та/або вчинення конклюдентних дій, зокрема шляхом ініціювання та виконання Р2Р-угод через відповідну платформу.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Як кваліфікуватимуться грошові кошти, що плануються до отримання фізичною особою - підприємцем як агентом/комісіонером та підлягатимуть подальшій передачі іншій стороні, з урахуванням того, що такі кошти не становитимуть економічної вигоди та відповідатимуть ознакам, визначеним
п.п. 165.1.З6 п. 165.1 ст. 165 Кодексу?

2. Який порядок та критерії фіксації фізичною особою - підприємцем отримання і подальшої передачі грошових коштів транзитного характеру, а також відокремлення таких коштів від агентської (комісійної) винагороди для цілей податкового обліку та податкового контролю?

3. Який порядок визначення, обліку та декларування агентської(комісійної) винагороди фізичної особи - підприємця як доходу у межах описаної агентської/ комісійної моделі діяльності?

4. Прошу надати роз’яснення щодо істотних умов, які повинні бути передбачені в агентському або комісійному договорі, у тому числі укладеному у формі публічної оферти, з метою підтвердження агентського/комісійного характеру діяльності та транзитного характеру грошових коштів?

5. Який порядок відображення агентської (комісійної) винагороди фізичної особи - підприємця у податковій звітності з урахуванням описаної планованої діяльності?

6. З урахуванням того, що описана діяльність планується до здійснення фізичною особою - підприємцем, які групи платників єдиного податку, передбачені главою І розділу ХІV Кодексу, можуть застосовуватися до такої агентської/комісійної діяльності та яким чином у межах відповідної групи визначається дохід з урахуванням транзитного характеру грошових коштів?

Згідно із частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до п. 2 Положення про Державну податкову службу України (далі – ДПС), затвердженого наказом Міністерства фінансів України
від 06 березня 2019 року № 227, ДПС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Так, Кодекс, яким керується у своїй діяльності ДПС, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Верховною Радою України 17 лютого 2022 року було прийнято Закон України № 2074-ІХ «Про віртуальні активи» (далі – Закон № 2074), який регулюватиме правовідносини, що виникають у зв’язку з оборотом віртуальних активів в Україні, визначатиме права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів.

Водночас положення Закону № 2074 наберуть чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Кодексу щодо особливості оподаткування операцій з віртуальними активами, але не раніше дня опублікування такого закону.

Щодо першого – третього, п’ятого та шостого питань

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підпунктами 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що господарська діяльність – діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців здійснюється відповідно до ст. 177 або глави 1 розділу XIV Кодексу в залежності від обраної системи оподаткування.

Таким чином, оскільки на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею, а також зважаючи на те, що Державна податкова служба України у своїй діяльності керується положеннями Кодексу, то регулювання оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців, отриманих від операцій з віртуальними активами (криптоактивами) можливе лише у разі визначення в Україні правового статусу віртуальних активів (криптоактивів) та внесення відповідних змін до Кодексу.

Разом з тим не зважаючи на те, що положеннями Кодексу не встановлено окремого порядку оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від операцій з віртуальними активами, то такі доходи оподатковуються у загальному порядку із застосуванням діючих норм Кодексу.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Кодексу об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.

При цьому податковий обов’язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими Кодекс пов’язує сплату ним податку (п. 37.2 ст. 37 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV Кодексу, згідно з п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні
доходи – це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

При цьому оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹
підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відс.
від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок і військовий збір з таких доходів.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

При цьому фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Крім того, п. 176.1 ст. 176 Кодексу визначено, що платники податку зобов’язані, зокрема:

вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно до Кодексу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Так, наказом Міністерства фінансів від 23.06.2017 № 591 затверджено  Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (п.п. «а»
п. 176.1 ст. 176 Кодексу);

отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку (п.п. «б» п. 176.1 ст. 176 Кодексу);

подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу IV Кодексу таке подання є обов’язковим.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Кодексу).

Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою від операцій з криптовалютою включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Разом з тим, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались, зокрема договорів комісії, доручення тощо.

Щодо четвертого питання

Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну правову політику.

Таким чином, з питання належного оформлення, зокрема договорів, у тому числі укладеному у формі публічної оферти, доцільно звернутися до Міністерства юстиції України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_______________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.