Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.02.2026 р. № 699/ІПК/99-00-21-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), керуючись підпунктом «в» підпункту 69.41.3 пункту 69.41 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу повторно розглянула звернення  Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань оподаткування акцизним податком, та повідомляє наступне.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 26.11.2025 № 1532 «Деякі питання забезпечення сталого функціонування електронних комунікаційних мереж в умовах воєнного стану» (далі – Постанова № 1532) щодо забезпечення резервного електроживлення технічних засобів електронних комунікацій, необхідних для надання послуг мобільного зв’язку,  постачальників електронних комунікацій з використанням мереж мобільного зв’язку під час припинення енергопостачання з використанням засобів автономної генерації електроенергії (генераторів) має сприяти забезпеченню резервним електроживленням обладнання постачальника електронних комунікаційних послуг з використанням мереж мобільного зв’язку (далі – Постачальник).

Відповідно до звернення та положень Постанови № 1532 резервне електроживлення обладнання Постачальника буде здійснювати Товариство (Виконавець) шляхом використання генераторів.

При цьому за рахунок електричної енергії власного виробництва, виробленої когенераційними установками, які належать Товариству, резервне електроживлення обладнання постачальника забезпечуватися не буде.

У зв’язку із зазначеним Товариство просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. Чи вважати забезпечення Товариством резервного електроживлення обладнання Постачальника, шляхом використання генераторів, реалізацією електроенергії у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу?

2. Чи вважати реалізацією пального Виконавцем забезпечення Виконавцем резервного електроживленняобладнання Постачальника шляхом використання власного пального Виконавця в генераторах:

отриманих Виконавцем в користування від Постачальника;

що належать Постачальнику та розміщених ним на об’єкті Виконавця?

Податковий кодекс України регулює, зокрема, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Відповідно до пункту 3.1 статті Кодексу податкове законодавство України складається, зокрема, з Конституції України;  Кодексу; Митного кодексу України та інших законів, якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання Кодексу.

Постанова № 1532 не належить до нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання Кодексу і не регулює питання оподаткування.

Щодо питання 1

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії визначає та регулює Закон України від 13 квітня 2017 року № 2019 «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019).

Згідно із статтею 1 Закону № 2019 виробник електричної енергії – суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії.

Під виробництвом електричної енергії в статті 1 Закону № 2019 розуміється діяльність, пов'язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів, крім діяльності із зберігання енергії.

Статтею 8 Закону № 2019 визначено, зокрема, що господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Кодексу електрична енергія належить до  підакцизних товарів.

Згідно із положеннями Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії (підпункт 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 Кодексу).

Об'єктами оподаткування є, зокрема, операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу. Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики (підпункт 213.1.2 пункт 213.1 статті 213 Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація підакцизних товарів (продукції) – будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Отже, якщо Товариство (Виконавець) буде передавати Постачальнику власновироблену електричну енергію відповідно до примірних договорів з Постачальником, то такі операції є операціями з реалізації підакцизних товарів (електричної енергії) в розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Щодо питання 2

Реалізація, зокрема, пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу (підпункт 14.1.212 пункт 14.1 стаття 14 Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам (підпункт 14.1.6 пункт 14.1 стаття 14 Кодексу).

Згідно з підпунктом 14.1.224 пунктом 14.1 статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу – суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Отже, у разі, якщо Товариство (Виконавець) не є розпорядником такого акцизного складу/акцизного складу пересувного, не має акцизного складу/акцизного складу пересувного та використовує власне пальне для виконання договору по забезпеченню резервного електроживлення обладнання Постачальника із використанням генераторів, як власних так і орендованих, то такі операції не належать до операцій з реалізації пального у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

В той же час, якщо Товариством (Виконавцем) здійснюється постачання пального для генераторів, що використовується іншою особою, у т. ч. Постачальником, то такі операції, незалежно від місця розміщення генераторів, є операціями з реалізації пального у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.