X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.02.2026 р. № 704/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства, та керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодексу), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Продавець згідно з укладеними договорами поставив Товариству (далі – Покупець) товари / послуги (обладнання, сировину, матеріали, труби, фітинги, оренди тощо). Оплата за такі товари / послуги була отримана Продавцем частково, у зв’язку з чим у Покупця обліковувалась кредиторська заборгованість. Надалі Продавець був реорганізований шляхом приєднання до Покупця, внаслідок чого Покупець став правонаступником усіх прав та обов’язків Продавця. У результаті приєднання боржника і кредитора в одній особі відповідна заборгованість була припинена та списана з бухгалтерського обліку. Руху коштів між сторонами після реорганізації не відбувалося.

Враховуючи вищевикладене, Покупець просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) Чи виникають податкові обов’язки з нарахування та сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ) у разі реорганізації шляхом приєднання Продавця до Покупця, коли Покупець отримує за передавальним актом дебіторську заборгованість Продавця перед Покупцем (тобто стає одночасно кредитором і боржником в одній особі) при подальшому списанні такої заборгованості у бухгалтерському обліку шляхом взаємозаліку?

2) Чи прирівнюється списання взаємної заборгованості у бухгалтерському обліку Покупця шляхом взаємозаліку до постачання товарів / послуг, у тому числі безоплатного, що вимагає нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу, враховуючи те, що припинення зобов’язання відбувається шляхом поєднання Продавця з Покупцем в одній особі без руху коштів та без впливу на фінансовий результат?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Статтею 5 розділу І Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Приєднанням є припинення одного або декількох товариств з переданням ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, всіх прав та обов’язків іншому господарському товариству – правонаступнику (частина перша статті 50 Закону України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ (підпункт 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

 

Щодо питань 1 – 2

Операція з приєднання Продавця до Покупця є операцією з реорганізації та відповідно до підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ.

За описаних у зверненні обставин операція з припинення (списання) кредиторської та дебіторської заборгованості внаслідок реорганізації шляхом приєднання Продавця до Покупця не супроводжується здійсненням операцій з постачання товарів / послуг у розумінні пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу та не призводить до виникнення об’єкта оподаткування ПДВ.

У зв’язку з відсутністю операцій з постачання товарів / послуг при списанні такої заборгованості у бухгалтерському обліку Покупця шляхом взаємозаліку підстави для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, у тому числі згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу, відсутні.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).