X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.02.2026 р. № 706/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо застосування прискореної амортизації та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, відповідно до п. 431 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу платники податку на прибуток мають право застосовувати мінімально допустимі строки амортизації (прискорені методи амортизації) до основних засобів, що введені в експлуатацію у період 01.01.2020 до 31.12.2030 для промислових сонячних електростанцій.

ТОВ під час розрахунку амортизації використовує мінімально допустимі строки амортизації до основних засобів (сонячних електростанцій), що введені в експлуатацію.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких  питань:

  1. Чи може ТОВ застосовувати до сонячної електростанції, яка має обладнання – як до основних засобів четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи (транспортні засоби) мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, а  до третьої та дев’ятої групи – п’ять років?
  2. Чи може ТОВ з врахуванням рішення про застосування мінімально допустимих строків амортизації, починаючи з дня введення в експлуатацію, перерахувати оподатковуваний прибуток та подати уточнюючий розрахунок до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 за 2024 рік?

 

Щодо питання 1

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. 431 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

не були у використанні.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;

зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди.

При застосуванні положень цього пункту норми пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

Відповідно до п. 431 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року
№ 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року
№ 2102-IX, та до кінця календарного року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, вимога до основних засобів щодо неперебування їх у використанні, визначена абзацом сьомим цього пункту, не застосовується до основних засобів, введених в експлуатацію після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Платники податку на прибуток мають право застосовувати норми, визначені цим пунктом, і до основних засобів, що були у використанні, введених в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року
№ 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року
№ 2102-IX, до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства». Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду, в якому прийнято рішення про застосування положень цього пункту. При цьому балансова (залишкова) вартість таких основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу III цього Кодексу на перше число такого податкового (звітного) періоду, підлягає амортизації протягом мінімально допустимих строків амортизації відповідної групи основних засобів, визначених цим пунктом. Положення цього абзацу застосовуються до платників податку на прибуток підприємств, які є виробниками/постачальниками товарів оборонного призначення за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, виконавцями робіт та послуг оборонного призначення або підприємствами-співвиконавцями зазначених контрактів (договорів) у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі».

Отже, платник податку на прибуток на період з 01.01.2020 до 31.12.2030 має право застосовувати прискорену амортизацію з мінімально допустимими строками амортизації до основних засобів відповідної групи з дня введення в експлуатацію на підставі вимог  п. 43¹ підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому, питання віднесення основних засобів у бухгалтерському обліку до певної групи, за якою здійснюється класифікація основних засобів, з метою нарахування амортизації належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питання 2

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Водночас зазначаємо, що у зверненні ТОВ недостатньо інформації для надання індивідуальної податкової консультації в повному обсязі, оскільки відсутня інформація щодо дати введення в експлуатацію сонячних електростанцій та періоду, за який виправляються помилки.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).