Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.02.2026 р. № 707/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

       Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                    АТ «» (далі – АТ) щодо віднесення нематеріальних активів у вигляді права користування програмним забезпеченням до групи 6 нематеріальних активів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє. 

       Як зазначено у зверненні, АТ під час проведення господарської діяльності придбаває нематеріальні активи у вигляді невиключного права користування програмним забезпеченням, що підтверджується відповідними договорами, ліцензійними угодами та первинними документами.

       Відповідно до умов таких договорів та внутрішньої облікової політики АТ строк корисного використання зазначених матеріальних активів у бухгалтерському обліку становить 1 рік (12 місяців).

       Водночас для групи 5 Кодексом передбачено мінімальний строк амортизації не менше 2 років, що у разі застосування такої групи призводить до виникнення різниць між фінансовим результатом до оподаткування та об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств.  

      АТ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1.  Чи має право АТ для цілей податкового обліку відносити нематеріальні активи у вигляді невиключного права користування програмним забезпеченням, строк користування яким відповідно до умов договорів становить 12 місяців, до групи 6 нематеріальних активів, передбаченої
   п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст.138 Кодексу?
2. Чи має право АТ, у разі віднесення таких нематеріальних активів до групи 6 нематеріальних активів, застосовувати у податковому обліку строк амортизації, що дорівнює строку користування програмним забезпеченням, визначеному у відповідних договорах, а саме 12 місяців?

 

Відповідно до п.п.14.1.225 п.14.1 ст. 14 Кодексу роялті – будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем;

Слід зазначити, що Кодекс не містить визначення терміну «нематеріальні активи».

При цьому, відповідно до п.п. 14.1.84 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.

У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу, зокрема:

до групи 5 відноситься – авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

до групи 6 відноситься – інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Отже, якщо право користування програмним забезпеченням, придбане на підставі договорів, ліцензійних угод не підпадає під визначення роялті відповідно до положення п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та визнано нематеріальним активом у бухгалтерському обліку, то у податковому обліку таке право відноситься до групи 5 нематеріальних активів (авторське право та суміжні з ним права).

При цьому строк нарахування амортизації нематеріальних активів групи 5 встановлюється відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки.

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними  положеннями Кодексу (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Згідно п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

Отже, якщо право користування програмним забезпеченням не є роялті відповідно до положення п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та визнано у бухгалтерському обліку нематеріальним активом, фінансовий результат до оподаткування платника податку на прибуток збільшується на суму нарахованої амортизації такого нематеріального активу у бухгалтерському обліку та зменшується на суму розрахованої амортизації нематеріального активу групи 5 відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

  Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).