Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.02.2026 р. № 709/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду            звернення Підприємця надісланого листом ГУ ДПС у області щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно обігу алкогольних напоїв, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Підприємець у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи. В 2026 році Підприємець планує здійснювати роздрібний продаж алкогольних напоїв на території України за видом економічної діяльності: 47.25 - Роздрiбна торгiвля напоями в спецiалiзованих магазинах.

Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію                     з наступних питань:

1. Чи дозволено продаж вина за відповідними кодами                                            УКТ ЗЕД – 2204 22 98 00, 2204 22 97 00, 2204 22 95 00, 2204 22 96 00, 2205 90 10 00?

2. Чи обов’язково наявність ліцензії на роздрібну торгівлю за відповідними кодами УКТ ЗЕД – 2204 22 98 00, 2204 22 97 00, 2204 22 95 00, 2204 22 96 00, 2205 90 10 00?

3. Чи обов’язково використання РРО/ПРРО та ведення товарного обліку?

4. Чи є даний вид товару підакцизним, потрібно сплачувати акцизний податок за відповідними кодами УКТ ЗЕД?

5. Які можливо, податкові обов’язки виникають у Підриємця додатково?

 

Щодо питань 1 та 5

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності  (п. 291.2 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Також п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначені види діяльності та умови, за яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку.

Так, згідно з п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп, зокрема фізичні особи - підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України від 18 червня 2024 року №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 3817) вино столове - це алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Пунктом 299.1 ст. 299 Кодексу встановлено що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 Кодексу).

Згідно з пп. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 11 жовтня 2010 року № 457.

При цьому інформація щодо продажу товарів за кодами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування не зазначається.

Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу встановлено що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Відповідно до п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 Кодексу реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу.

До доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), ставка єдиного податку для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) встановлюється у розмірі 15 відсотків (пп. 4 п. 293.4 ст. 293 Кодексу).

Враховуючи викладене, фізична особа - підприємець платник єдиного податку другої групи за умови дотримання вимог, встановлених п. 291.4 ст. 291 Кодексу, має право здійснювати роздрібний продаж столових вин, які відповідають визначенню, наведеному у Законі № 3817.

Водночас, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, така фізична особа – підприємець зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів у терміни, визначені главою 1 розділу XIV Кодексу.

 

Щодо питання 2

Алкогольний напій – напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5 % об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 % об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД (пункт 2 частини першої статті 1                  Закону № 3817).

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 71 Закону № 3817 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у місцях торгівлі, не визначених для торгівлі такими товарами (продукцією).

Відповідно до пункту 4 статті 2 Закону № 3817 дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання, а також на вирощування тютюну на земельних ділянках для садівництва та/або городництва для власного споживання.

Отже, на сьогодні роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватися суб’єктами господарювання без наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за умови відповідності такої продукції поняттю «вина столові» та з урахуванням обмежень, встановлених статтею 71 Закону № 3817.

 

Щодо питання 3

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ цього Закону.

Статтею 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Зокрема СГ зобов’язанні:

– проводити розрахунки через РРО / ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоям (пункт 11 статті 3 Закону № 265);

– вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку (пункт 12 статті 3 Закону № 265).

Вимоги пункту 12 статті 3 Закону № 265 не поширюються на фізичних
осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Враховуючи викладене вище роздрібна торгівля алкогольними напоями повинна здійснюватися суб’єктами господарювання з обов’язковим: застосуванням РРО / ПРРО з роздрукуванням та видачею (надсиланням) відповідних розрахункових документів споживачам; веденням обліку товарних запасів, на загальних підставах.

 

Щодо питання 4

Акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції)  відповідно до пп.14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.5. п. 14.1 ст. 14 Кодексу алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад            0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також
з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше,
які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація підакцизних товарів (продукції) – будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п.п. 212.1.11 п.212.1 ст. 212  Кодексу, платниками акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування.

Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу базою оподаткування
є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку
з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.

Пунктом 215.1 ст. 215 Кодексу визначено, що до підакцизних товарів належать, зокрема, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння).

Для пива, алкогольних напоїв, реалізованих відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, ставка податку становить 5 відсотків (п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу).

Отже, при продажу будь-яких алкогольних напоїв (зокрема, у тому числі пива, столових вин, сидру та перрі (без додавання спирту)) безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі повинен сплачувати акцизний податок за ставкою податку 5 відсотків.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.