Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.02.2026 р. № 710/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення платника податків про надання індивідуальної податкової консультації з питань, пов’язаних із застосуванням положень статті 39² розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема щодо визнання контролюючою особою у контрольованій іноземній компанії (далі – КІК), подання Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що він на підставі договору довірчого управління здійснює управління майном та корпоративними правами іноземної юридичної особи, що належать фізичній особі – резиденту України. Зазначена фізична особа є публічною особою та власником 100  відсотків статутного капіталу іноземної юридичної особи, а також кінцевим бенефіціарним власником такої іноземної юридичної особи. При цьому платник податків не набуває права власності на майно та корпоративні права іноземної юридичної особи та здійснює управління виключно на підставі договору довірчого управління, в інтересах кінцевого бенефіціарного власника.

Враховуючи зазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи визнається платник податків контролером КІК у розумінні підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу за наведених обставин?
2. Чи виникає у платника податків обов’язок подання Повідомлення, зокрема щодо початку здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання фізичної або юридичної особи контролюючою особою, відповідно до вимог підпункту 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² розділу І Кодексу, за умови здійснення платником податків управління корпоративними правами виключно на підставі договору довірчого управління та без набуття права власності на такі права?
3. Чи покладається обов’язок подання Повідомлення виключно на фізичну особу – резидента України, яка є кінцевим бенефіціарним власником та власником 100 відсотків статутного капіталу іноземної юридичної особи?

 

Щодо питань 1 – 3

Відповідно до статті 1029 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003  року № 435-IV (далі – ЦКУ) за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Відповідно до статті 1030 ЦКУ предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права, крім майнових прав інтелектуальної власності, та інше майно.

Установником управління є власник майна (стаття 1032 ЦКУ).

Управителем може бути суб’єкт підприємницької діяльності. При цьому управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління (стаття 1033 ЦКУ).

Відповідно до підпункту 39².1.2. пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50  відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10  відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у КІК реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК.

Згідно із підпунктом 39².1.6. пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей цієї статті фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Здійсненням фактичного контролю над іноземним утворенням без статусу юридичної особи в цілях застосування цієї статті визнається здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення особи чи осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, прийняття рішень або можливість прийняття рішень про заміну осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, а також здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення щодо розподілу прибутку відповідно до особистого закону та/або установчих документів такого утворення.

Згідно із підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 39² розділу I Кодексу;

заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 39² розділу I Кодексу;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Вимоги цього підпункту не застосовуються, якщо КІК є публічною компанією, вимоги до якої встановлені підпунктом 39².4.2.2 підпункту 39².4.2 пункту 39².4 статті 39² розділу I Кодексу.

Форма і порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи затверджені наказом Міністерства фінансів України від  22.09.2021 № 512.

Таким чином, платник податків, що діє на підставі договору довірчого управління на користь та в інтересах фізичної особи – резидента України, яка є власником 100 відсотків статутного капіталу іноземної юридичної особи, а також кінцевим бенефіціарним власником такої іноземної юридичної особи, не визнаватиметься контролюючою особою для такої КІК у розумінні підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу та відповідно у нього не виникатиме зобов’язання подання Повідомлення відповідно до вимог підпункту 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу.

Разом з тим, фізична особа – резидент України за наявності підстав, визначених підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу зобов’язана  подати Повідомлення до контролюючого органу у строки, визначені підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).