Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення
щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство планує укласти договір на поставку товару у 2026 році з фізичною особою - підприємцем, місцезнаходження або місце проживання якого є територія тимчасово окупованою Російською Федерацією, після 24.02.2022.
Товариство від фізичної особи – підприємця отримало копію документу, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.
Фізична особа – підприємець зареєстрований на тимчасово окупованій територій, після 24.02.2022 та не змінив податкову адресу на іншу територію України.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:
1. Для цілей п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, Товариству слід керуватись виключно розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (далі – Розпорядження № 1085) та додатком до Постанови Верховної Ради України
№ 252?
2. Для цілей п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, Товариство може керуватись Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за
№ 380/43786 (далі – Наказ № 376)?
3. Норму п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу слід застосовувати Товариству лише до фізичної особи – підприємця, податкова адреса яких - на територіях, окупованих до 24.02.2022 (Крим, Севастополь, частини Донецької та Луганської областей)?
4.Чи вірним є розуміння, що при отриманні Товариством послуг від фізичної особи – підприємця, місце реєстрації якого є тимчасово окупована територія Російською Федерацією, якщо окупована територія до 24.02.2022 чи після, Товариство не має права застосовувати п.п.38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, а саме: не повинно виступати податковим агентом та проводити утримання і сплату податку на доходи фізичних осіб і військовий збір з доходів фізичної особи – підприємця? Тобто, до таких фізичних осіб – підприємців підлягає до застосування п.177.8. ст.177 Кодексу?
5. Чи має право Товариство здійснювати господарську діяльність з фізичними – особами – підприємцями, у яких місцезнаходження (місцем проживання) є тимчасово окупована територія Російською Федерацією та які не змінили податкову адресу?
6. Як податкові наслідки Товариства при співпраці з суб’єктом господарювання, у якого місцезнаходження (місцем проживання) є тимчасово окупована територія Російською Федерацією?
7. Яка відповідальність Товариства, у разі неутримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору з нарахованих доходів фізичної особи – підприємця, податкова адреса якого є тимчасово окупована територія?
Щодо першого – сьомого питань
Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
20 березня 2025 року набрав чинності Наказ № 376.
Відповідно до ст. 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців здійснюється відповідно до Закону України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) шляхом включення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).
До Єдиного державного реєстру вносяться відомості, зокрема, про місцезнаходження фізичної особи – підприємця. Тобто зміна місцезнаходження фізичної особи – підприємця потребує державної реєстрації.
Згідно зі ст. 9 Закону № 755 у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження фізичної особи – підприємця (адресу місця проживання, за якою здійснюється зв’язок із фізичною особою – підприємцем).
Відповідно до статей 64 – 66 Кодексу взяття на облік та внесення змін до облікових даних юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей із Єдиного державного реєстру, наданих згідно із Законом № 755.
Пунктом 45.1 ст. 45 Кодексу визначено, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Контролюючі органи отримують відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію та інші реєстраційні дії у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами контролюючих органів для виконання покладених повноважень.
При цьому згідно з частиною другою ст. 13 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режимна тимчасово окупованій території України» (далі – Закон № 1207), здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Отже, для контролюючих органів першоджерелом відомостей щодо місцезнаходження фізичних осіб – підприємців є Єдиний державний реєстр, відомості з якого мають бути достовірними.
Відповідно до п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями»
(далі – Постанова № 254), або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Дія п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону № 1207.
У п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу терміни вживаються в такому значенні, зокрема, тимчасово окупована територія – територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови № 254, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів,
на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України.
Тобто дія п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу застосовується на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС).
Так, Розпорядженням № 1085-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі – Розпорядження № 1085).
Підпунктом 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Кодексу» встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб
не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 Кодексу.
Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до цього підпункту, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.
Водночас період проведення антитерористичної операції – це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України (ст. 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»).
Таким чином, положення п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовуються на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС) під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), визначена Розпорядженням № 1085.
При цьому, якщо населенні пункти, не входять до переліку, визначеного Розпорядженням № 1085, то положення п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу до фізичних осіб – підприємців не застосовуються, а отже оподаткування доходу, який виплачується зазначеним підприємцям оподатковується у порядку, визначеному ст. 177 або главою 1 розділу XIV Кодексу в залежності від обраної системи оподаткування.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
________________________________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |