Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.02.2026 р. № 720/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                       на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо окремих питань із застосування окремих норм податкового законодавства та, керуючись статтею 52 та підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що за договором про надання послуг, укладеного з  платником єдиного податку третьої групи - фізичною особою-підприємцем                      (далі – ФОП) отримує від ФОП наступні послуги: послуги консультування, пов’язані з обслуговуванням систем безпеки та послуги моніторингу та обслуговування охоронної системи безпеки.

З 1 січня 2026 року набули чинності зміни до підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу, внесені Законом України від  03  грудня 2025  року №  4698-ІХ «Про  внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 4698), яким визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють охоронну діяльність.

Враховуючи зазначене, Товариство, посилаючись на норми податкового законодавства, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи підпадають послуги з обслуговування охоронної системи безпеки  (КВЕД 80.20) під визначення «охоронна діяльність», наведеного в підпункті 11 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу?
2. Які податкові ризики несе Товариство у разі отримання послуг з обслуговування охоронної системи (передбачені КВЕД 80.20) від ФОП третьої групи, який перебуває на спрощеній системі оподаткування?

 

Щодо першого-другого питання.

За даними інформаційних систем ДПС Товариство з моменту реєстрації є платником податку на прибуток, не зареєстрований платником податку на додану вартість.

  Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними  положеннями Кодексу.

При цьому доходи та витрати платника податку на прибуток підприємств відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток згідно з правилами бухгалтерського обліку на підставі належним чином оформлених первинних документів з подальшим коригуванням на податкові різниці.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший пункту 44.2 статті 44 Кодексу).

Відповідно до абзацу першого - другого пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України
від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996).

Згідно з частиною другою статті  8 Закону № 996 питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Частиною першою статті 9 Закону № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Пунктом 291.3 статті 291 Кодексу визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою  1 розділу XIV Кодексу.

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Відповідно до пункту  291.5 статті  291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Згідно із Законом України від  03  грудня 2025  року №  4698-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у  2026  році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах», зокрема, внесено зміни до статті  291 Кодексу, а саме відповідно до підпункту 11 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу з 01.01.2026 не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють охоронну діяльність.

Враховуючи зазначене, суб’єкти господарювання, які здійснюють охоронну діяльність з 01.01.2026 не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп.

 

Відповідно до норм Кодексу, Товариство не несе податкової відповідальності у разі отримання послуг з обслуговування охоронної системи від ФОП – платника єдиного податку третьої групи.

Юридична особа – платник податку на прибуток може включити вартість таких послуг до складу витрат для цілей оподаткування податку на прибуток, якщо вони є економічно обгрунтованими та документально – підтвердженими.

Для визначення чи відносяться послуги з обслуговування  охоронної системи  безпеки  згідно КВЕДу 80.20 «Обслуговування систем безпеки» до охоронної діяльності, яка з 01.01.2026 року заборонена для платників єдиного податку першої - третьої груп суб’єктів господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці) згідно з підпунктом 11  пункту 291.5 статті 291 Кодексу, суб’єкт господарювання може звернутися до Державної служби статистики України, яка визначає методологічні основи та пояснення до позицій КВЕД 2010.

Крім цього зазначаємо, що в межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності формування платником податку податкових зобов’язань (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочних заходів).

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).