Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.02.2026 р. № 739/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо застосування ставки податку на додану вартість до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство планує здійснювати господарську діяльність за КВЕД 55.10 «Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування», зокрема надавати для короткострокового проживання упоряджене житло (квартири) із забезпеченням харчуванням та напоями, щоденного прибирання, заміни постільної білизни, а також надавати послуги гостьового прання та прасування.

Для надання зазначених послуг Товариство має комплекс із 48 житлових квартир, розміщених в одному будинку, приміщення ресторану, конференц-залів, пралень, кухонь, рецепції, а також місце для паркування.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо можливості застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків для операцій з постачання зазначених у зверненні послуг.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Законодавство України про туризм складається з Конституції України, Закону України від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР «Про туризм», із змінами і доповненнями (далі – Закон № 324), інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них (стаття 2 Закону № 324).

Згідно зі статтею 1 Закону № 324:

готель – засіб тимчасового розміщення, що складається з шести і більше номерів та в якому суб'єктом господарювання надаються готельні послуги. Види готелів визначаються Кабінетом Міністрів України;

засіб тимчасового розміщення – єдиний майновий комплекс, що використовується для здійснення діяльності з надання послуг з тимчасового розміщення;

готельна послуга – дії (операції) суб'єкта господарювання з тимчасового розміщення споживача шляхом надання номера (місця) в готелі, а також додаткові послуги, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю;

послуга з тимчасового розміщення – дії (операції) суб'єкта господарювання з тимчасового розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового розміщення, а також інші послуги, безпосередньо пов'язані з тимчасовим розміщенням.

Відповідно до статті 19 Закону № 324 з метою підвищення рівня туристичного обслуговування, сприяння споживачам у свідомому виборі туристичних послуг, забезпечення рівних можливостей суб'єктам туристичної діяльності на ринку туристичних послуг, забезпечення захисту прав і законних інтересів, життя, здоров'я та майна громадян, підвищення рівня екологічної безпеки об'єктам туристичної інфраструктури присвоюються категорії якості та рівня обслуговування.

Встановлення об'єктам туристичної інфраструктури (готелям, іншим засобам тимчасового розміщення, закладам харчування, курортним закладам тощо) відповідної категорії, перегляд встановленої категорії здійснюється за заявою суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги. Категорія готелю встановлюється на п'ять років.

Види категорій об'єктів туристичної інфраструктури, порядок їх встановлення та зміни, а також порядок доведення до споживачів інформації про вид об'єкта туристичної інфраструктури та про вид його категорії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Встановлення категорії об'єктів туристичної інфраструктури (готелів, інших засобів тимчасового розміщення, закладів харчування, курортних закладів тощо) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері туризму та курортів.

Забороняється надавати послуги з тимчасового розміщення без наявності свідоцтва про встановлення відповідної категорії.

Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (з урахуванням змін та доповнень) (далі – ДК 009:2010), відносить до класу 55.10 групи 55 КВЕД діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

Згідно з ДК 009:2010 та з урахуванням Методологічних основ та пояснень до позиції Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 (з урахуванням змін та доповнень), такий клас включає надання місць для переважно короткострокового проживання гостей і відвідувачів зазвичай на добовій або тижневій основі. Ця діяльність включає надання упорядженого житла в гостьових кімнатах або номерах люкс. Послуги включають щоденне прибирання та заміну постільної білизни. Також можливе надання широкого переліку додаткових послуг, таких як забезпечення харчуванням і напоями, паркування, послуги пралень, басейнів і тренажерних залів, місць для відпочинку та розваг, а також конференц-залів і місць для проведення нарад. Такий клас охоплює діяльність з розміщування у готелях, курортних готелях, готелях класу «люкс», мотелях.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ операції з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Якщо Товариство має статус готелю або подібного засобу тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010) та є постачальником послуг із тимчасового розміщування (проживання), то операції Товариства з постачання таких послуг із тимчасового розміщування (проживання) (у тому числі з урахуванням послуг зі щоденного прибирання та заміни постільної білизни, за умови, що такі послуги є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання) та їх вартість включається до складу вартості таких послуг)) оподатковуються ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків.

При цьому, операції з надання інших готельних послуг, які  не є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання), вартість яких не включається до складу вартості таких послуг, оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Застосування зазначеної ставки податку до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання) іншими суб'єктами господарювання, крім визначених підпунктом «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, нормами ПКУ не передбачено.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).