Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.02.2026 р. № 762/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення                                         щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у звернені ситуації та, керуючись статтею 52 главою 3 розділом ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство отримувало від нерезидента послуги інжинірингу в частині розроблення технічної документації з будівництва печі для випалу електродних заготовок, за які здійснило оплату у 2018-2020 роках. На дату виникнення податкових зобов’язань було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні. У 2019 році Товариством здійснено імпорт товарів, необхідних для будівництва зазначеної печі. Державна митна служба України у 2025 році повідомила Товариство про необхідність збільшення митної вартості імпортованих товарів на суму часткової вартості послуг інжинірингу.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи можливо частково відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ шляхом складання розрахунків коригування до податкових накладних за 2019-2020 роки на зменшення послуг з інжинірингу отриманих від нерезидента, та в якому періоді?

2. Чи повинно Товариство збільшити митну вартість імпортованих товарів на вартість наданих нерезидентом послуг з інжинірингу?

3. Чи призведе збільшення митної вартості імпортованих товарів на вартість наданих нерезидентом послуг з інжинірингу до подвійного оподаткування наданих нерезидентом послуг з інжинірингу податком на додану вартість?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків i зборів, регулюються нормами ПКУ пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ.

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Щодо питання 1

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статті 180, статті 208 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 208  розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 208.2 статті 208 розділу V ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсот. для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статтею 190 розділу V ПКУ.

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному  в статті 201 розділу V ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до пункту 208.3 статті 203 розділу V ПКУ якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний період.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за № 137/28267, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 №763 та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок                  № 1246) визначено особливості складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1246 реєстрація розрахунку коригування до податкової накладної здійснюється з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II ПКУ.

Тобто, у разі виникнення підстав для коригування податкового зобов’язання, отримувач послуг – платник податку на дату першої події складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної при отриманні таких послуг. Такий перерахунок податкового зобов’язання з ПДВ здійснюється за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на дату складання розрахунку коригування.

Водночас, перелік підстав для складання розрахунку коригування до  податкової накладної та коригування податкових зобов’язань наведено у  пункті 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, серед яких відсутні обставини, що зазначені у зверненні.

Розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв'язку із сплином терміну, встановленого статтею 102 розділу II ПКУ.

Таким чином, якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань та складання податкових накладних у платника наявні підстави для їх коригування, то розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН, і як наслідок, підстави для зменшення податкових зобов'язань відсутні.

Щодо питань 2,3

Згідно з підпунктами «а», «б» та «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, ввезення товарів на митну територію України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під ввезенням товарів на митну територію України розуміється сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України (підпункт 14.1.211 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Для товарів, що ввозяться на митну територію України, відповідно до пункту 190.1 статті 190 розділу V ПКУ базою оподаткування ПДВ є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту за такими операціями є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ (пункт 198.2 статті 198 розділу V ПКУ).

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V ПКУ).

Рішення щодо збільшення митної вартості імпортованих товарів приймається Державною митною службою України в кожному окремому випадку відповідно до поданих платником податку документів та особливостей здійснення кожної окремої операції. Тому з порушеного питання щодо збільшення митної вартості імпортованих Товариством товарів доцільно звернутись до Державної митної служби України з детальним описом здійснюваних операцій.

Щодо подвійного оподаткування податком на додану вартість ДПС повідомляє, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).