X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.02.2026 р. № 774/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємця щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Підприємець повідомляє, що планує отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

Об'єкт, на якому планується здійснення роздрібної торгівлі пальним, належить до класу наслідків СС1 та був прийнятий в експлуатацію у встановленому законодавством порядку шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації відповідно до статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Враховуючи зазначене Підприємець запитує:

1. Чи є декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована відповідно до статті 39 Закону України від 17 січня 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон № 3038), належним документом, що підтверджує введення об'єкта в експлуатацію, для цілей отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним відповідно до                      Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне                  регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини,  рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»                               (далі – Закон № 3817), у разі якщо для такого об'єкта законодавством не передбачено отримання сертифіката?

2. Чи має право контролюючий орган відмовити у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним виключно з підстави подання декларації про готовність об'єкта до експлуатації замість сертифіката, якщо чинне містобудівне законодавство не передбачає видачу сертифіката для об'єкта відповідного класу наслідків?

3. Чи встановлює Закон № 3817 пряму норму, яка скасовує або обмежує застосування декларації про готовність об'єкта до експлуатації як документа, що підтверджує прийняття об'єкта в експлуатацію, для об'єктів класунаслідків СС1?

4. Чи можуть внутрішні роз'яснення, методичні рекомендації або листи контролюючих органів встановлювати додаткові вимоги до переліку документів для отримання ліцензії, не передбачені безпосередньо Законом № 3817 та іншими законами України?

Щодо зазначених питань

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою                   Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 із змінами)                  (далі – Положення № 227).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення № 227 основними завданнями ДПС є реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Отже, питання щодо документів, якими підтверджується відповідність  будівельним та технологічним нормам, зокрема документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію, не належить до компетенції ДПС.

На сьогодні питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів врегульовано статтею 39 Закону № 3038 та здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України від 13 січня 2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів».

Частиною восьмою статті 39 Закону № 3038 встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Згідно із абзацом другим частини першої статті 4 Закону № 3038 об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем).

Пунктом 4 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України (далі – ДІАМ), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» визначено, що ДІАМ, зокрема, відповідно до покладених на неї завдань:

- приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта або відмовляє в їх видачі, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію);

- розглядає в порядку нагляду рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації (без права реєстрації декларацій), рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт (без права видачі дозволу), рішення про відмову у видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (без права видачі сертифіката).

Отже, з урахуванням викладеного вище, з питання надання роз’яснень чи відноситься до документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства зареєстрована Декларація, Товариству доцільно звернутись до ДІАМ.

Питання щодо застосування декларації про готовність обєкта до експлуатації як документу, який підтверджує прийняття обєкта в експлуатацію не регулюється Законом № 3817.

Законом № 3817 визначено основні засади регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової, роздрібної торгівлі, зокрема, пального, а також посилення боротьби з його незаконним виробництвом та обігом на території України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3817:

ліцензія - право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (пункт 40 частини першої статті 1  Закону № 3817);

місце роздрібної торгівлі пальним - об'єкт нерухомого майна або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб'єкту господарювання на праві власності або користування; нафтоналивний несамохідний морський/річковий бункерувальник (далі - бункерувальник); спеціалізований транспортний засіб для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з якого здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів. Місце роздрібної торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем роздрібної торгівлі пальним (пункт 52 частини першої статті 1                         Закону № 3817);

роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден (пункт 77 частини першої статті 1 Закону № 3817).

Згідно з частиною другою статті 29 Закону № 3817 роздрібна торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до частини пятої статті 29 Закону № 3817 суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Частиною першою статті 43 Закону № 3817 визначено, що ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається органом ліцензування шляхом прийняття рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (частина друга статті 43 Закону № 3817).

Згідно з частиною пятою статті 43 Кодексу до заяви про отримання ліцензії, зокрема, на право роздрібної торгівлі пальним додатково додаються, зокрема, копії:

1) документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано, зокрема, об’єкт роздрібної торгівлі пальним, чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об’єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою);

2) сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об’єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, - для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 1 травня 2011 року;

технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об’єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об’єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою - підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність», - для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності.

Підтвердженням введення в експлуатацію об’єктів нерухомого майна, призначених для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, право приватної власності на які виникло у порядку, визначеному законами України «Про приватизацію державного майна» та «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», є реєстрація права власності у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У разі якщо документи, зазначені у пунктах 1 і 2 цієї частини, видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта нерухомого майна;

6) дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;

8) документа/документів, що засвідчують право власності або право користування спеціалізованими транспортними засобами для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюватиметься роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, - для ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів) із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом.

Отже, враховуючи зазначене, частиною п’ятою статті 43 Закону № 3817 встановлено вичерпний перелік копій документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, серед яких відсутня декларація про готовність обєкта до експлуатації.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті стаття 45 Закону № 3817 підставою для прийняття органом ліцензування рішення про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є неподання або подання не в повному обсязі разом із заявою про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності копій документів, визначених Законом № 3817.

Водночас зазначаємо, що внутрішні розяснення, методичні рекомендації або листи контролюючих органів не можуть встановлювати додаткові вимоги до тих, що вже визначені законами або підзаконними актами.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).