Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Громадської організації «_________» (далі – Громадська організація) щодо окремих питань оподаткування операцій неприбуткової організації з гуманітарною допомогою, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Згідно зі зверненням Громадською організацією ввезено транспортний засіб як гуманітарну допомогу для потреб оборони України. При цьому виникла необхідність передати такий транспортний засіб за актом приймання-передачі окремому військовослужбовцю, який є іноземним громадянином та має військовий квиток.
З огляду на викладене у зверненні Громадської організації викладено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:
Щодо запитань 1, 2 та 4
Перш за все, оскільки відповідно до п.п. 191.1.28 п. 191.1 ст. 191 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку проведення операцій із гуманітарною допомогою не належать до компетенції ДПС.
При цьому правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначаються в Законі України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (зі змінами) (далі – Закон № 1192).
Законодавство України про гуманітарну допомогу, як встановлено в ст. 2 Закону № 1192, складається з Закону України від 05 липня 2012 року
№ 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами), Закону № 1192, інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Отримувачами гуманітарної допомоги є юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги, у межах переліку відповідно до п. 5 ст. 1 Закону № 1192.
Так, відповідно до п.п. «а» п. 5 ст. 1 Закону № 1192 до отримувачів гуманітарної допомоги віднесено, зокрема, громадські об’єднання.
Набувачі гуманітарної допомоги – це фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів "а", "б", "в", "г", "ґ", "д", "е", "є", "і" п. 5 ст. 1 Закону № 1192 (п. 6 ст. 1 Закону № 1192).
Відповідно до ст. 71 Закону № 1192 транспортні засоби верифікованих гуманітарних організацій, ввезені на митну територію України як гуманітарна допомога, використовуються виключно з метою здійснення гуманітарного реагування, без права надання в оренду, лізинг чи передачі в користування третім особам на будь-яких інших умовах, без права відчуження таких транспортних засобів протягом десяти років з дня взяття їх на баланс верифікованої гуманітарної організації за будь-якими цивільно-правовими угодами, крім безоплатного відчуження або передачі у користування іншим набувачам гуманітарної допомоги – верифікованим гуманітарним організаціям або особам, визначеним частиною другою ст. 6 цього Закону, а у разі припинення юридичної особи шляхом її ліквідації – виключно з метою передачі верифікованим гуманітарним організаціям або безоплатної передачі для потреб держави. Вимоги до транспортних засобів верифікованих гуманітарних організацій, ввезених на митну територію України як гуманітарна допомога, та особливості їх обліку визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено частиною другою ст. 6 Закону № 1192, не відносяться до гуманітарної допомоги підакцизні товари, крім, зокрема: транспортних засобів, що надходять у період проведення антитерористичної операції, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України, для отримання і використання Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною спеціальною службою транспорту, Національною поліцією України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Державною міграційною службою України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншими державними органами, які входять до складу сектору безпеки і оборони України, Державною кримінально - виконавчою службою України, комунальними організаціями (установами) підготовки громадян до національного спротиву, а також для використання військовослужбовцями з метою забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України.
У частині дев’ятій ст. 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» (зі змінами) визначено, зокрема, що військовослужбовці – це особи, які проходять військову службу. До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
До спеціально уповноважених державних органів із питань гуманітарної допомоги згідно зі ст. 4 Закону № 1192 належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері гуманітарної допомоги.
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України відповідно до абзацу першого п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 904 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері гуманітарної допомоги.
Отже, з питань правомірності та порядку передання громадською організацією транспортного засобу, ввезеного на митну територію України як гуманітарна допомога, за актом приймання-передачі для потреб оборони України безпосередньо окремому військовослужбовцю, у тому числі іноземцю, доцільно звернутися відповідно до Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України.
Щодо перебування громадської організації у статусі неприбуткової організації
За даними інформаційних систем ДПС Громадську організацію внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) з присвоєнням коду ознаки неприбутковості 0032 (громадські об’єднання).
Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
Зауважимо, що згідно з п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України та/або надання благодійної допомоги фізичним особам (крім засновників, учасників таких організацій або пов’язаних з ними осіб) з числа:
учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України, у тому числі тих, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів їхніх сімей (у розумінні п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) військовослужбовців, які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва;
працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей (у розумінні п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, у яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.
Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені громадські об’єднання.
Порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань визначає Закон України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» (зі змінами) (далі – Закон № 4572).
Частиною п’ятою ст. 1 Закону № 4572 передбачено, що громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Громадські об’єднання утворюються і діють відповідно до принципів, визначених ст. 3 Закону № 4572, один з яких полягає у відсутності майнового інтересу їх членів (учасників) щодо права на частку майна громадського об’єднання і такі члени (учасники) не відповідають за зобов’язаннями такого громадського об’єднання. Доходи або майно (активи) громадського об’єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об’єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).
Статтею 11 Закону № 4572 визначено відомості, які має містити статут громадського об’єднання, зокрема: відомості про мету (цілі) та напрями діяльності такого об’єднання; джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об’єднання.
Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом (частина перша ст. 24 Закону № 4572).
Тож для громадської організації у статусі неприбуткової організації обов’язковими умовами є, зокрема, використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного Закону № 4572, а також заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
Водночас на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
При цьому в загальному порядку, якщо під час дії воєнного стану громадська організація у статусі неприбуткової організації як отримувач гуманітарної допомоги розподіляє таку гуманітарну допомогу за цільовим призначенням безпосереднім набувачам, у тому числі військовослужбовцям, для потреб забезпечення оборони держави, то такі операції не вважаються порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу для перебування такої громадської організації у Реєстрі за умови дотримання положень законодавства про гуманітарну допомогу.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Щодо податкової звітності, то формування доходів та видатків, які відображаються у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 932/29062 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, на підставі належним чином складених первинних документів.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).
Для цілей податкового обліку доходи, одержані неприбутковими організаціями, відображаються в рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту, а суми видатків (витрат) – у рядках 2.1 – 2.6 частини І Звіту. Форма Звіту передбачає заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації залежно від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Зокрема, надходження неприбуткової організації у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі благодійної та гуманітарної допомоги, відображаються відповідно в
рядках 1.6, 1.6.1, 1.6.2 ГД частини І Звіту.
Видатки (витрати) неприбуткової організації у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі благодійної та гуманітарної допомоги, відображаються відповідно в
рядках 2.4, 2.4.1, 2.4.2 ГД частини І Звіту.
Інформація щодо операцій із гуманітарною допомогою відображається в додатку ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту (далі – додаток ГД
до Звіту). Додаток ГД до Звіту подають неприбуткові організації, що є отримувачами та набувачами гуманітарної допомоги.
Крім того, зауважимо, що бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та складання відповідної звітності, як встановлено в частині четвертій ст. 11 Закону № 1192, здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.
При цьому питання бухгалтерського обліку операцій із гуманітарною допомогою та їх документального підтвердження належать до компетенції Міністерства фінансів України.
Щодо запитання 3
За даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС Громадська організація станом на дату розгляду звернення не зареєстрована як платник ПДВ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктами «а» – «в» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, ввезення товарів на митну територію України, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.
Визначати об’єкт оподаткування ПДВ та застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ мають право особи, які зареєстровані платниками ПДВ, при здійсненні ними операцій з постачання товарів/послуг.
Таким чином, Громадська організація, що не зареєстрована як платник ПДВ, при здійсненні операцій з постачання товарі/послуг податкові зобов’язань не визначає.
Крім того слід зазначити, шо відповідно до п.п. 69.53 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу товари, зазначені у підпунктах 69.51 і 69.52 цього пункту, які були звільнені від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком під час ввезення на митну територію України, мають бути передані отримувачам, зазначеним у підпунктах 69.51 і 69.52 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, не пізніше 45 календарних днів з дня завершення митного оформлення таких товарів, а у разі, якщо щодо таких товарів після завершення їх митного оформлення здійснювалося на території України підтверджене документально технічне обслуговування та/або ремонт – не пізніше 90 календарних днів з дня завершення їх митного оформлення.
У разі порушення строку, визначеного п.п. 69.53 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, або нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний сплатити суму податку на додану вартість та акцизного податку, що мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України таких товарів.
Отже, з питання застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком під час ввезення на митну територію України товарів, зазначених у підпунктах 69.51 та 69.52 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу відповідно до п.п. 69.53 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, рекомендуємо звернутися до Державної митної служби України як до центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого відповідно до покладених завдань, відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 Положення про Державну митну службу України, зокрема віднесено:
організація та здійснення ведення обліку і адміністрування митних та інших платежів, контроль за справлянням яких законом покладено на Державну митну службу України, забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до відповідного бюджету під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення;
надання консультацій з питань практичного застосування окремих норм законодавства з питань митної справи відповідно до Митного кодексу України.
Водночас повідомляємо, що будь-які висновки щодо оподаткування гуманітарної допомоги, можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
на сайті або по телефону (044) 495-20-60