Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.02.2026 р. № 831/ІПК/99-00-21-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації та повідомляє наступне.

        Як зазначено у зверненні, Товариство є виробником електричної енергії з відновлювальних джерел (сонячна енергетика), має ліцензію на право провадження підприємницької діяльності з виробництва електричної  енергії і продає її на ринку електричної енергії.

Надалі Товариство планує придбати установку зберігання електричної енергії до власної сонячної електростанції, а також окрему стаціонарну систему накопичення електроенергії.

За допомогою вищезазначених установки та системи накопичення Товариство має на меті зберігати електроенергію з відновлювальних джерел власного виробництва, а також придбану на оптовому ринку електроенергію, задля подальшого її продажу та просить надати роз’яснення з наступних  питань:

1. Чи вплине господарська операція зі зберігання електричної енергії власного виробництва, згенерованої з відновлювальних джерел, на виникнення у Товариства податкового зобов’язання з акцизного податку? Чи вплине господарська операція з подальшого продажу такої електричної енергії на виникнення у Товариства податкового зобов’язання з акцизного податку?

2. Чи вплине господарська операція зі зберігання електричної енергії придбаної на оптовому ринку, на виникнення у Товариства податкового зобов’язання з акцизного податку? Чи вплине господарська операція з подальшого продажу такої електричної енергії на виникнення у Товариства податкового зобов’язання з акцизного податку?

        Щодо зазначених питань

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії визначає та регулює Закон України від 13.04.2017 № 2019 «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019).

Згідно із статтею 1 Закону № 2019 виробник електричної енергії – суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії.

Під виробництвом електричної енергії в статті 1 Закону № 2019 розуміється діяльність, пов'язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів, крім діяльності із зберігання енергії.

Статтею 8 Закону № 2019 визначено, зокрема, що господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Пунктом 99  частини першої статті 1 Закону № 2019  зберігання енергії - діяльність, пов’язана з відбором електричної енергії з метою відкладення її кінцевого використання на момент пізніший, ніж коли вона була вироблена, її перетворенням в інший вид енергії, в якому вона може зберігатися, зберіганням та подальшим перетворенням такої енергії в електричну енергію з метою її відпуску в систему передачі, систему розподілу, мережу електростанції або мережу споживача.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Кодексу електрична енергія належить до підакцизних товарів.

Згідно із положеннями Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії (підпункт 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 Кодексу).

Відповідно до пункту 213.1 статті 213 Кодексу, об'єктами оподаткування є операції,  зокрема,  з:

реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу. Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики;

ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.

Не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (підпункт 213.2.8 пункту 213.2 статті 213 Кодексу).

Підпунктом 14.1.29 пункту 14.1 статті 14 Кодексу надане визначення відновлювальних джерел енергії – це джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів.

Зокрема, платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.2¹ статті 49 Кодексу).

Відповідно до пункту 223.2 статті 223 Кодексу, платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 Кодексу, подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (зі змінами).

Згідно з підпунктом 214.1.3 пункту 214.1 статті 214 Кодексу базою оподаткування є вартість реалізованої виробленої виробником електричної енергії без податку на додану вартість, обчислена  на підставі цін, що склалися на ринку електричної енергії в звітному (податковому) періоді без урахування податку на додану вартість та акцизного податку, визначеного за ставкою, встановленою підпунктом 215.3.9 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Вартість реалізованої виробленої виробником електричної енергії дорівнює частці обсягу реалізованої виробленої ним електричної енергії у загальному обсязі реалізації електричної енергії виробника від загальної вартості реалізованої виробником електричної енергії у такому звітному періоді (підпункт 214.1.3 пункту 214.1 статті 214 Кодексу).

Згідно з підпунктом 215.3.9 пункту 215.3 статті 215 Кодексу для електричної енергії згідно коду УКТ ЗЕД 2716 00 00 00, ставка податку становить 3,2 відсотки.

Отже зберігання електричної енергії, як власного виробництва, згенерованої з відновлювальних джерел енергії, так і придбаної на оптовому ринку електроенергії, а також реалізація попередньо придбаної електричної енергії не впливає на виникнення податкового зобов’язання з акцизного податку. В той же час  оскільки об’єктом оподаткування є реалізація вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (пункт 213.1 статті 213 Кодексу), та базою оподаткування є вартість реалізованої виробленої виробником електричної енергії, то  за  операціями з реалізації власно виробленої електричної енергії у платника виникають податкові зобов’язання з акцизного податку (підпункт 214.1.3 пункту 214.1 статті 214 Кодексу).

Разом з цим, оскільки Товариство має ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, тому є платником акцизного податку відповідно до підпункту 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 Кодексу та зобов’язане подавати декларацію з акцизного податку.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.