Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.02.2026 р. № 837/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (   ), щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається відповідно до норм, які діяли до 01.01.2026.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, платник податків зареєстрований фізичною особою – підприємцем на спрощеній системі оподаткування другої групи з 01.04.2024 та має основне місце роботи на ТОВ «     ».

До 10.08.2025 платник податків знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. З 10.08.2025 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до шести років.

З 28.05.2025 дитині платника податків (10.08.2022 р.н.) було встановлено інвалідність. 15.07.2025 платник податків звернулась до Фонду соціального страхування зі зверненням на отримання соціальної допомоги по догляду за дитиною з інвалідністю, яке було погоджене та з 15.07.2025 платник податків отримує соціальну допомогу як один з непрацюючих працездатних батьків, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.

За 2025 рік за платника податків сплачувався єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не менше мінімального державними органами, що виплачують соціальні допомоги, та належать до роботодавців:

до 01.07.2025 платник податків отримувала соціальні виплати по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

з 01.07.2025 платник податків отримувала соціальні виплати по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та соціальну допомогу як один з непрацюючих працездатних батьків, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи зобов’язана фізична особа – підприємець нараховувати та сплачувати єдиний внесок за 2025 рік та в подальшому, враховуючи наведені обставини?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом № 2464.

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464
бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Крім того, відповідно до абзацу сьомого, дванадцятого, тринадцятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для:

осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини;

одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80 - річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до абзацу другого п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Водночас, частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, зокрема, у п. 4. частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

На виконання вимог, зазначених п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 (зі змінами) затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску   за деякі категорії застрахованих осіб (далі – Порядок) (в редакції, чинній до 01.01.2026).

Відповідно до п.п. 2 і 3 п. 1 Порядку передбачено, що Порядок визначає механізм сплати єдиного внеску, зокрема:

 за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини;

одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідності, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за собою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80 - річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;

До числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідності, відносяться також працездатні особи, які перебувають у трудових відносинах і яким надано відпустку без збереження заробітної плати на умовах, передбачених п. 3 частини першої ст. 25 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки», якщо такі особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

При цьому за осіб, зазначених у п.п. 2 п. 1 Порядку єдиний внесок нараховується на суми допомоги при народженні дитини (крім суми, яка виплачується одноразово) та/або суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нарахованої за базовий звітний період (п.п. 2 п. 2 Порядку); за осіб зазначених у п.п. 3 п. 1 Порядку єдиний внесок нараховується на суми допомоги або компенсацій, нарахованих за базовий звітний період.

Згідно з п. 3 Порядку визначено, що єдиний внесок нараховується у розмірі 22 відсотки суми грошового забезпечення, допомоги або компенсації.

За осіб, зазначених у п.п. 1 – 3 п. 1 Порядку, у тому числі в разі отримання декількох видів грошового забезпечення, допомоги або компенсації одночасно, єдиний внесок визначається в розмірі мінімального страхового внеску за кожну особу, встановленого законом.

Згідно з п.п. 2 п. 4 Порядку визначено, що обчислення єдиного внеску за осіб, зазначених у п.п. 2 – 4 п. 1 Порядку здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі – Платники), якщо виплата допомоги або компенсації проводиться такими структурними підрозділами, які відповідно до зазначеного пункту визначені платниками єдиного внеску.

Водночас згідно з п.п. 3 п. 4 Порядку визначено, що обчислення єдиного внеску за осіб, зокрема, зазначених у п.п. 3 п. 1 Порядку, здійснюється Пенсійним фондом України, який відповідно до зазначеного пункту визначений платником єдиного внеску.

Платники подають до територіальних податкових органів звіти про нарахування та сплату єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з Пенсійним фондом України та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п. 7 Порядку).

Враховуючи викладене, для звільнення від сплати єдиного внеску за себе, зокрема фізичної особи – підприємця є дві умови:

роботодавець, у тому числі резидент Дія Сіті, вже сплатив за них єдиний внесок;

сума сплаченого єдиного внеску становить не менше мінімального страхового внеску.

Якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового внеску, фізична особа – підприємець самостійно визначає базу нарахування єдиного внеску та здійснює його сплату. При цьому:

база для нарахування не може перевищувати встановлену законом максимальну величину;

сума єдиного внеску не може бути меншою за мінімальний страховий внесок.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець звільнялася у 2025 році від сплати єдиного внеску за себе за умови, якщо:

до 01.07.2025 така фізична особа – підприємець перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримувала допомогу, і роботодавцем сплачувався єдиний внесок у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску;

з 01.07.2025 фізична особа – підприємець отримувала допомогу як один з непрацюючих працездатних батьків, який фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю відповідно до вимог Порядку та  роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску, тобто виконується вимога, визначена в частині шостій ст. 4 Закону № 2464.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.