Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.02.2026 р. № 841/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації стосовно ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство у зверненні зазначає, що здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами у мережі магазинів в більшості областей на території України, у зв’язку з чим системно організовує роботу з отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі відповідними підакцизними товарами в різних територіальних органах ДПС України.

У листопаді 2025 року Товариством було подано заяву на отримання нової безстрокової ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (далі- Заява), у п. 7 якої «Адреса місця провадження господарської діяльності заявника/ліцензіата**» вказано адресу, яка ідентична адресі об’єкта оподаткування за даними поданої форми 20-ОПП з вказанням ідентифікатора такого об’єкта оподаткування та кадастрових номерів земельних ділянок, та відповідає адресі, яка вказана в договорі суборенди.

Територіальним органом ДПС України було внесено запис до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах про видану ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, в якій адресу місця провадження господарської діяльності заявника/ліцензіата вказано у видозміненому (скороченому) вигляді, в порівнянні з адресою, яка була зазначена товариством у Заяві (без зазначення кадастрових номерів земельних ділянок).

Товариство просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. Чи допускається можливість (чи вважається правомірним) позначення органом ліцензування адреси місця провадження господарської діяльності у ліцензії у скороченому форматі, що не відповідає даним адреси об’єкта оподаткування / даним у правовстановлюючому документі на об’єкт нерухомості?
2. З урахуванням відповіді на питання 1, чи обов’язково адреса місця роздрібної торгівлі має бути ідентичною до адреси в реєстрі об’єктів оподаткування (за даними 20-ОПП), а відтак і в фіскальному чеку на продаж підакцизного товару з цього місця торгівлі?
3. Чи зумовить визнання порушенням законодавства реєстрація нового об’єкту оподаткування (подання заяви за формою 20-ОПП) та отримання ліцензії на здійснення відповідного виду господарської діяльності за адресою місця торгівлі, що відрізняється від адреси у правовстановлюючому документі, якщо таке спричиняється технічними обмеженнями в механізмі реєстрації об’єкту оподаткування наведеними у цьому зверненні?
4. Чи кваліфікуватиметься податковим органом факт отримання ліцензії на право здійснення відповідного виду господарської діяльності зі скороченою адресою місця провадження господарської діяльності заявника, яка відрізняється від адреси об’єкту нерухомості за правовстановлюючим документом  на цей об’єкт (якщо таке зумовлено технічними обмеженнями в механізмі реєстрації об’єкту оподаткування) – як порушення законодавства у вигляді безліцензійної торгівлі за адресою відповідного об’єкту нерухомості, зазначеного у правовстановлюючому документі?

 

Щодо питання 1

 

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначено Законом України              від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання  виробництва  і

обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Відповідно до п. 40 частини першої ст. 1 Закону № 3817 ліцензія - право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності.

 Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина сьома ст. 16 Закону № 3817).

Частиною першою ст. 23 Закону № 3817 визначено, що роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Згідно з вимогами п. 7 частини четвертої ст. 34 Закону № 3817 Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Єдиний реєстр), містить відомості, зокрема, про адреси місць роздрібної торгівлі та ідентифікатори об’єктів оподаткування - для ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Адреса зазначається у форматі - область (крім Автономної Республіки Крим, м. Києва та м. Севастополя), район (крім м. Києва та м. Севастополя), населений пункт, вулиця, номер будинку/офісу; кадастровий номер земельної ділянки, на якій вирощується тютюн, - для ліцензій на право вирощування тютюну; поштова адреса місця зберігання тютюнової сировини (у разі відсутності поштової адреси місця зберігання тютюнової сировини - кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається тютюнова сировина) - для ліцензій на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини.

Отже, відповідно до вимог Закону № 3817 кадастрові номери земельних ділянок зазначаються для ліцензій на право вирощування тютюну та на право ферментації тютюнової сировини.

Порядок отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, крім ліцензій, надання яких здійснюється в автоматичному режимі, визначено ст. 43 Закону № 3817.

Відповідно до частини другої ст. 43 Закону № 3817 для отримання ліцензії на відповідний вид діяльності суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу.

Пунктом 4 частини третьої ст. 43 Закону № 3817 визначено, що у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зокрема, для ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах зазначаються адреса місця роздрібної торгівлі та ідентифікатор об’єкта оподаткування.

Адреса зазначається у форматі – область (крім Автономної Республіки Крим, м. Києва та м. Севастополя), район (крім м. Києва та м. Севастополя), населений пункт, вулиця, номер будинку/офісу.

Враховуючи викладене, відображення кадастрових номерів для ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, Законом № 3817 не передбачено.

Порядок заповнення заяв щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, (далі – Порядок № 374) та форми таких заяв (додаток до Порядку № 374) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».

Відповідно до п. 2 Порядку № 374 у разі подання заяви щодо ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Заява), у такій Заяві зазначаються, зокрема, у п. 7 «Адреса місця провадження господарської діяльності заявника/ліцензіата**»:

у графах 1-12 – адреса місця роздрібної торгівлі та ідентифікатор об’єкта оподаткування;

у графі 13 – код/коди адміністративно-територіальної одиниці або території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад місць роздрібної торгівлі.

Адреса, передбачена пунктом 7 Заяви, зазначається у форматі: область, район, населений пункт (крім мм. Києва та Севастополя), вулиця, номер будинку, корпусу, офісу/квартири.

Відповідно до примітки ** до п. 7 Заяви адреси зазначаються у форматі – область, район, населений пункт (крім мм. Києва та Севастополя), вулиця, номер будинку/офісу.

Кожна адреса зазначається в окремому рядку таблиці.

Адреса заповнюється у форматі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 р. № 690 «Про затвердження Порядку присвоєння адрес об’єктам будівництва, об’єктам нерухомого майна», зокрема у рядках:

«Населений пункт» – зазначається тип населеного пункту (місто, село, селище відповідно) та назва;

«Вулиця» – зазначається родове позначення (вулиця, площа, майдан, набережна, шосе, тупик, бульвар, проспект, просіка, алея, провулок, проїзд, узвіз, шлях, лінія, роз’їзд, кілометраж лінійного об’єкта тощо) та назва.

Під час заповнення адреси/адрес використовуються українські літери.

У разі коли нумерація об’єкта нерухомості містить літери, використовуються великі літери українського алфавіту. Літера зазначається після номера через дефіс, без пропусків.

Нумерація об’єкта нерухомості, що розташований на перетині вулиць та має подвійну нумерацію за обома вулицями, відокремлюється скісною рискою (/).

Отже, Законом № 3817 та Порядком № 374 зазначення кадастрових номерів земельних ділянок у Заяві не передбачено.

При цьому, в графі 8 «номер будинку/офісу» таблиці п. 7 Заяви в нумерації об’єкта нерухомості використовуються великі літери українського алфавіту та літера зазначається після номера через дефіс, без пропусків. У разі відсутності номера будинку в графі 9 «доповнення до номера будинку» таблиці п. 7 Заяви зазначається «б/н».

Незазначення в Єдиному реєстрі інформації щодо кадастрових номерів земельних ділянок, які додатково вказані суб’єктом господарювання у Заяві при відображенні адреси місця здійснення діяльності, не пов’язано з технічними обмеженнями в механізмі реєстрації об’єкту оподаткування та обмеженою кількістю символів для внесення адреси місцезнаходження такого об’єкта оподаткування у полі «номер будинку» повідомлення за формою 20-ОПП, а обумовлено вимогами діючого законодавства.

Щодо питань 2, 3

Обов’язок платників податків повідомляти контролюючі органи про всі об’єкти оподаткування згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок, № 1588), встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Порядок № 1588 встановлює процедуру подання, форму заяви № 20-ОПП та порядок її заповнення.

Згідно з п. 8.4 розділу VIII Порядку № 1588, для цілей заяви № 20-ОПП може застосовуватись принцип укрупнення інформації про однотипні об’єкти оподаткування.  Для   об’єктів  рухомого  та нерухомого  майна,  які підлягають

 

реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера, принцип укрупнення інформації не застосовується. В такому випадку надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці.

Першоджерелом даних щодо об’єктів оподаткування для заповнення розділу 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків»                  Заяви № 20-ОПП (далі – розділ 3), є правовстановлювальні документи, чинні на дату подання цієї заяви.

Розділ 3 заповнюється з дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до заяви № 20-ОПП).

Для відомостей щодо місцезнаходження об’єкта оподаткування, передбачені графи 6-13 розділу 3, для відомостей щодо реєстраційного номера об’єкта оподаткування – графа 17.

Графа 17 згідно з Пам’яткою заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера, зокрема, кадастрового номера – для земельної ділянки.

За даними ДПС Товариством 29.11.2024 до контролюючих органів було подано заяву № 20-ОПП щодо об’єкта оподаткування. У графі «Місцезнаходження об’єкта оподаткування (вулиця, номер будинку/офіса/квартири)» зазначено, зокрема, кадастрові номера земельних ділянок. Графа «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» не заповнена.

Дані щодо зазначеного об’єкта оподаткування відповідають даним договору суборенди, що додано до звернення.

Також Товариством подано заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій, дані щодо господарської одиниці в якій відповідають даним щодо назви, ідентифікатора, КАТОТТГ об’єкта оподаткування згідно з заявою № 20-ОП та зазначено адресу здійснення господарської діяльності з вказанням кадастрових номерів земельних ділянок.

Оскільки, кадастрові номери земельних ділянок у даному випадку зазначені Товариством як додаткові до основних адресних даних місцезнаходження об’єкта оподаткування/господарської одиниці, а не на їх повну заміну, тому зазначені заяви, подані Товариством до контролюючих органів, прийняті, об’єкт оподаткування взятий на облік, на нього, як на господарську одиницю, зареєстрований ПРРО.

Згідно з Порядками реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі –             Порядок №  547) та Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), наявність в контролюючому     органі     інформації     про     об’єкт     оподаткування,      що

 

експлуатується, про який як про господарську одиницю зазначено в реєстраційній заяві, є обов’язковою умовою для реєстрації РРО/ПРРО. Згідно з цими порядками РРО/ПРРО може застосовуватись лише в господарській одиниці, на яку він зареєстрований.

Згідно зі ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів/наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов’язані проводити розрахункові операції через зареєстровані РРО/ПРРО, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу/відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми та змісту.

Відповідальність суб’єкта господарювання за порушення вимог Закону встановлена розділом V Закону № 265.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зі змінами) (далі –Положення № 13) фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити:

найменування суб’єкта господарювання (рядок 1);

назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);

адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою                 20-ОПП (рядок 3).

Відповідно до п. 15 глави 2 розділу II із змінами Порядку № 547 контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі.

Отже, адреса господарської одиниці в касовому чеку має відповідати інформації, яка зазначена у реєстраційному посвідченні РРО/ПРРО та повідомлена ДПС формою 20-ОПП.

З огляду на вищевикладене, дані щодо місцезнаходження об’єкта оподаткування/господарської одиниці, у заяві № 20-ОПП, реєстраційних посвідченнях РРО/ПРРО та у розрахункових документах (фіскальних чеках), мають бути ідентичними та відповідати даним правовстановлювальних документів та вимогам законодавства.

Зазначення кадастрового номеру земельної ділянки замість відомостей щодо місцезнаходження об’єкта оподаткування у графах заяви № 20-ОПП, не відповідатиме вимогам та процедурам, встановленим зазначеними нормативно-правовими актами.

Щодо питання 4

Відповідно до п. п. 14.1.172¹ п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України              (далі – Кодекс), індивідуальна податкова консультація – це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з  п. 52.1 ст. 52 Кодексу за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Оскільки питання 4 звернення стосується не надання роз’яснень щодо практичного використання окремих норм податкового законодавства, а функцій та повноважень, якими наділений контролюючий орган, спрямованих на  забезпечення реалізації державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за виробництвом та обігом   алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону № 3817, то індивідуальна податкова консультація на дане питання не надається.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).