Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.02.2026 р. № 850/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (    ), щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник у зверненні повідомив, що є фізичною особою - підприємцем на спрощеній системі оподаткування (третя група) і одночасно здійснює незалежну професійну діяльність та перебуває на обліку як фізична особа - підприємець. При цьому здійснює один і той самий вид діяльності одночасно як фізична особа – підприємець та як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

З 24.02.2026 платник податків планує здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримувати допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи звільняється фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи і одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність та взята на облік фізичних осіб – підприємців, і здійснює один вид діяльності одночасно як особа, зазначена у пп. 4 і 5 частини першої
ст. 4 Закону № 2464 від обов’язку сплати єдиного внеску за себе, починаючи з 01.01.2026, у період здійснення догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку та отримання державної допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку?

2. Чи є Пенсійний фонд України або інший уповноважений орган підприємством, установою чи організацією у розумінні 3акону № 2464, який виплачує допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку та здійснює сплату єдиного внеску за рахунок коштів державного бюджету за фізичну особу – підприємця – платника єдиного податку третьої групи, і одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, у період догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку?

3. Чи включається період тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами після народження дитини до пільгового періоду, за який фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, і одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, звільняється від сплати єдиного податку за себе, у разі здійснення догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку та отримання допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку?

4. Якими документами підтверджується факт здійснення догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку та отримання допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, для цілей застосування пільги зі сплати єдиного податку?

5. Що є належним документальним підтвердженням сплати єдиного внеску за рахунок коштів державного бюджету за осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку для підтвердження відсутності обов’язку самостійної сплати єдиного внеску?

6. Який нормативно – правовий акт та/або акти законодавства України прямо або опосередковано підтверджує обов’язок/факт сплати єдиного внеску за рахунок коштів державного бюджету за осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку для застосування відповідної пільги зі сплати єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, і осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність?

Щодо першого, другого, четвертого - шостого питань

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом № 2464.

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону
№ 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464
бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Крім того, відповідно до абзацу сьомого, десятого, дванадцятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для:

осіб, які отримують допомогу по тимчасовій втраті працездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю і пологами;

осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомогу при усиновленні дитини.

Відповідно до абзацу другого п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзацах дев’ятому, одинадцятому - тринадцятому п. 1 та п. 17 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Водночас, частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

На виконання вимог, зазначених п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року
№ 178 (зі змінами) затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску   за деякі категорії застрахованих осіб (далі – Порядок).

Відповідно до п.п. 2 п. 1 Порядку передбачено, що Порядок визначає механізм сплати єдиного внеску, зокрема, за осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомогу при усиновленні дитини.

При цьому за осіб, зазначених у п.п. 2 п. 1 Порядку єдиний внесок нараховується на суми допомоги при народженні дитини (крім суми, яка виплачується одноразово) та/або суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, нарахованої за базовий звітний період (п.п. 2
п. 2 Порядку).

Згідно з п. 3 Порядку визначено, що єдиний внесок нараховується у розмірі 22 відсотки суми грошового забезпечення, допомоги або компенсації.

За осіб, зазначених у п.п. 1 – 3 п. 1 Порядку, у тому числі в разі отримання декількох видів грошового забезпечення, допомоги або компенсації одночасно, єдиний внесок визначається в розмірі мінімального страхового внеску за кожну особу, встановленого законом.

Водночас згідно з п.п. 2 п. 4 Порядку визначено, що обчислення єдиного внеску за осіб, зазначених у п.п. 2 – 4 п. 1 Порядку, здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних
у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі – Платники), які відповідно до зазначеного пункту визначені платниками єдиного внеску.

Платники подають до територіальних податкових органів звіти про нарахування та сплату єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з Пенсійним фондом України та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п. 7 Порядку).

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи і є особою, що здійснює незалежну діяльність, отримувала допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами та з 24.02.2026 планує здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку з одночасним отриманням державної допомоги, звільняється від обов’язку сплати єдиного внеску за себе, за умови сплати роботодавцем за таку фізичну особу – підприємця єдиного внеску у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску. При цьому у розумінні Закону № 2464 роботодавцем є Пенсійний фонд України.

Разом з тим, якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового платежу або взагалі не сплачено, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку самостійно визначає базу нарахування єдиного внеску та здійснює його сплату.

Подання фізичними особами – підприємцями додаткових документів щодо інформування контролюючого органу про сплату єдиного внеску роботодавцем чинним законодавством не передбачено, але Ви маєте право отримати довідку про нарахування та сплату єдиного внеску з Пенсійного фонду України.

Щодо третього питання

Відповідно до ст.ст. 17 та 18 Закону України від 15 листопада 1996 року
№ 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, а також після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Працівникам, які мають право на соціальні відпустки, передбачені ст.ст. 17
та 18 Закону № 504, виплачується державна допомога на умовах, передбачених згідно із Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ст. 180 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) у разі надання жінкам відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами роботодавець зобов’язаний за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році.

Згідно зі ст. 181 КЗпП визначено, що відпустка, зокрема, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою матері (батька) дитини або осіб, зазначених у частині сьомій ст. 179 КЗпП, повністю або частково в межах установленого періоду та оформлюються наказом (розпорядженням) роботодавця.

Таким чином, якщо фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності у період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами перебувала у трудових відносинах і роботодавець сплачував за таку фізичну особу – підприємця єдиний внесок у розмірі не менше від мінімального страхового внеску, то такий на період поширюється положення частини шостої
ст. 4 Закону № 2464.  

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.