Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.02.2026 р. № 870/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення на  отримання індивідуальної  податкової консультації щодо відображення у бухгалтерському обліку операцій з придбання товару на підставі договору, який у судовому органі визнаний недійсним,  та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, між Комунальним підприємством та Енергопостачальною компанією укладено договір постачання електроенергії та у подальшому укладено додаткові угоди, якими змінювалась ціна електроенергії.

Рішенням судового органу додаткові угоди визнані недійсними, в результаті чого встановлено факт переплати коштів.

Судом застосовано наслідки недійсності правочинів та прийнято рішення стягнути з Енергопостачальної компанії кошти, які були перераховані на користь міської ради, яка є засновником Комунального підприємства.

Комунальне підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право Комунальне підприємство включити зазначену суму коштів до складу витрат при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, якщо ці кошти фактично не повертаються йому безпосередньо?

2. Чи зберігає Комунальне підприємство право на податковий кредит з ПДВ за зазначеною операцією у разі, якщо електроенергію фактично не отримано, а сплачені ним кошти не підлягають поверненню?

3. Яким чином має бути відображений фінансовий результат (прибуток або збиток) за операцією визнання договору недійсним та стягнення коштів на користь третьої особи (міської ради)? Які бухгалтерські проводки або податкові коригування слід здійснити в обліку Комунального підприємства за цією операцією?

Щодо питань 1, 3.

Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з придбання товару на підставі договору, який у судовому органі визнаний недійсним, та стягнення за таким договором суми попередньої оплати за товар здійснюється на користь третьої особи.

Такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку та підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») (зі змінами).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Таким чином, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій з придбання товару на підставі договору, який у судовому органі визнаний недійсним,  та стягнення за таким договором суми попередньої оплати за товар на користь третьої особи належать до компетенції Міністерства фінансів України, як головного регулятора з питань бухгалтерського обліку.

Щодо питання 2.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 ст. 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача − платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Кодексу якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку − постачальника, то:

постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Податковий облік операцій, що здійснюються платниками податку, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути підтверджені належним чином складеними первинними (бухгалтерськими) документами.

Якщо платником податку за операціями з придбання товарів/послуг було включено до податкового кредиту суми ПДВ на підставі відповідних податкових накладних, складених постачальником за такими операціями та зареєстрованих в ЄРПН, та надалі виникають підстави, визначені п. 192.1 ст. 192 Кодексу (зокрема, наступне за постачанням зменшення ціни товарів/послуг та повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг), суми податкових зобов'язань постачальника та податкового кредиту покупця підлягають відповідному коригуванню.

У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальник складає розрахунок коригування до відповідної податкової накладної, який підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем. Разом з тим, покупець зобовʼязаний зменшити податковий кредит незалежно від факту реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.

При цьому кожен конкретний випадок стосовно оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися з урахуванням суттєвих умов і обставин їх здійснення, а також первинних (бухгалтерських) документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).