Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.02.2026 р. № 877/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                       Товариства щодо окремих питань застосування юридичною особою спрощеної системи оподаткування та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що із моменту реєстрації від 03.06.2016 року перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Серед основних видів діяльності у реєстраційних даних є клас 80.10 «Діяльність приватних охоронних служб» та клас 80.20 «Обслуговування систем безпеки» (додатковий вид).

Законом України від  03  грудня 2025  року №  4698-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у  2026  році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах»                          (далі – Закон № 4698) було внесено зміни до статті  291 Кодексу, зокрема підпункт  291.5.1 пункту  291.5 статті  291 Кодексу доповнено підпунктом  11,  а саме передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку  першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють охоронну діяльність.

Враховуючи зазначене, Товариство, посилаючись на норми податкового законодавства, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи відноситься Товариство до категорії підприємств, які здійснюють «охоронну діяльність» на думку ДПС?
2. Чи має Товариство самостійно подавати заяву на припинення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у березні 2026 року, чи рішення контролюючим органом буде реалізовано самостійно з 01.01.2026 року?
3. Скасування реєстрації платника єдиного податку залишає Товариство на загальній системі оподаткування, що зумовлює необхідність отримати статус платника ПДВ. Тому прошу роз’яснити, із якої дати і на підставі яких норм Кодексу ГУ ДПС у Кіровоградській області  буде зареєстровано Товариство в якості платника ПДВ?
4. Який звітний період Товариство має вважати першим після переходу на загальну систему оподаткування  для цілей оподаткування на прибуток підприємств та похідних від нього зборів?
5. Який звітний період Товариство має вважати першим для цілей оподаткування податком на додану вартість та подання звітності?

 

Щодо першого – другого питання.

Відносини суб’єктів господарювання під час організації та здійснення ними охоронної діяльності регулюються Законом України від  22  березня 2012  року №  4616-VI «Про охоронну діяльність» (зі  змінами) (далі  – Закон №  4616).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 4616 терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

охоронна діяльність – надання послуг з охорони власності та громадян;

суб’єкт охоронної діяльності – суб’єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії;

охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього;

охорона фізичної особи - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення особистої безпеки, життя та здоров'я індивідуально визначеної фізичної особи (групи осіб) шляхом запобігання або недопущення негативного безпосереднього впливу факторів (діяльності або бездіяльності) протиправного характеру.

Згідно зі статтею  5 Закону №  4616 визначено, що суб’єкт охоронної діяльності на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії надає такі охоронні послуги:

1) охорона майна громадян;

2) охорона майна юридичних осіб;

3) охорона фізичних осіб.

Ліцензування охоронної діяльності здійснюється в порядку, визначеному згідно із Законом України від  02  березня 2015  року №  222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (зі  змінами) (далі  – Закон №  222).

Пунктом 1² частиною першою статті 1 Закону №  222 визначено, що припинення дії ліцензії повністю або частково - позбавлення суб’єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.

Підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково зазначено в частині дванадцятій статті 16 Закону                   № 222.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Пунктом 291.3 статті 291 Кодексу визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою  1 розділу XIV Кодексу.

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Згідно зі змінами, внесеними Законом № 4698 до пункту 291.5 статті 291 Кодексу, який набрав чинності з 01.01.2026, перелік видів діяльності, заборонених для здійснення платниками єдиного податку, доповнено охоронною діяльністю.

Зокрема, відповідно до підпункту 11 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу з 01.01.2026 не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють охоронну діяльність.

Відповідно до підпункту 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу платники єдиного податку  зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1-298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу.

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів                           (підпункт 298.2.2 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).

Враховуючи зазначене та з урахуванням того, що Товариство є в ліцензійному реєстрі «Охоронна діяльність», яким отримано ліцензію на провадження охоронної діяльності, тому відповідно до норм Кодексу з 01.01.2026 року не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та може самостійно відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.

Водночас зазначаємо, що платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) відповідно до підпункту 3 пункту 293.5 статті 293 Кодексу у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування зобов’язані застосовувати ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293 Кодексу та  згідно з підпунктом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (пункт 299.11 статті 299 Кодексу).

З питання припинення дії ліцензії на провадження охоронної діяльності, суб’єкт господарювання може звернутися  до Міністерства внутрішніх справ України, який є центральним органом виконавчої влади у сфері охоронної діяльності, формує і веде ліцензійний реєстр у сфері охоронної діяльності.

 

Щодо третього та п’ятого питання.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 розділу V Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України                         від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пунктом 180.1 статті 180 розділу V Кодексу, зокрема юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Статтями 181 та 182 розділу V Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, для цілей реєстрації платником ПДВ включається обсяг безпосередньо здійснених операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також обсяг операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій з постачання послуг, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.

Згідно з пунктом 183.1 статті 183 розділу V Кодексу будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V Кодексу (пункт 183.2 статті 183 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 183.9 статті 183 розділу V Кодексу у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:

з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;

з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;

з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування;

з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи;

з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому пункту 183.4 статті 183 розділу V Кодексу, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;

з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому пункту 183.4 статті 183 розділу V Кодексу, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. (пункт 183.10 статті 183 розділу V Кодексу).

Згідно з пунктом 202.1 статті 202 розділу V Кодексу звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 розділу V Кодексу податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, у випадку застосування особою (у тому числі Товариством) спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, яка визначена для третьої групи платників єдиного податку із сплатою єдиного податку за ставкою 5 відс. доходу (у разі включення ПДВ до складу єдиного податку), перебування такої особи (у тому числі Товариства) у статусі платника ПДВ нормами Кодексу не передбачено.

Скасування реєстрації платником єдиного податку та перехід Товариства на загальну систему оподаткування не зумовлює необхідності автоматичної реєстрації платником ПДВ.

Обов’язок реєстрації платником ПДВ виникає  лише за умови виконання вимог пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, а саме – якщо загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг, які є об'єктом оподаткування ПДВ згідно з розділом V Кодексу, протягом останніх 12 календарних місяців (у тому числі включаючи період перебування на спрощеній системі оподаткування) перевищує                1 млн грн.

У такому випадку Товариство зобов’язано подати заяву про реєстрацію платником ПДВ у строки, визначені 183.2 статті 183 розділу V Кодексу, та вважається платником ПДВ з дати внесення запису до реєстру платників ПДВ відповідно до пункту 183.9 статті 183 розділу V Кодексу.

Податковим (звітним) періодом  з ПДВ є календарний місяць.

У разі якщо реєстрація  платником ПДВ відбулася:

 першого числа календарного місяця – першим звітним (податковим) періодом є повний календарний місяць;

з іншого дня, ніж перший день календарного місяця - першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Податкова декларація з ПДВ подається за результатами першого звітного періоду у строки, встановлені Кодексу пунктом 203.1 статті 203 розділу V Кодексу.

 

Щодо четвертого питання.

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX Кодексу.

Згідно з пунктом 137.4 статті 137 розділу ІІІ Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 статті 137 розділу ІІІ Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду

Відповідно до підпункту 137.4.2 пункту 137.4 статті 137 статті 137 розділу ІІІ Кодексу у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний)

 

період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду.

Річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку, зокрема, платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році (підпункт «а» пункту 137.5 статті 137 розділу ІІІ Кодексу).

Отже, платник єдиного податку, який з 01 січня поточного року або пізніше переходить на загальну систему оподаткування, сплачує податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворений), який для нього починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

При цьому слід зауважити, що згідно з пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу ІІ Кодексу такий платник податку на прибуток разом із податковою декларацією з податку на прибуток підприємств має подати фінансову звітність за такий податковий (звітний) період. 

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).