Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.02.2026 р. № 880/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                       Товариства  щодо окремих питань, пов’язаних з отриманням оплати дебіторської заборгованості за охоронні послуги, надані у 2024-2025 роках, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно інформаційно-комунікаційної системи ДПС Товариство є платником єдиного податку за ставкою 5 %.

Товариство повідомило, що до 31 грудня 2025 року здійснювало діяльність у сфері надання охоронних послуг.

У зв’язку із внесенням змін до Кодексу щодо заборони перебування на спрощеній системі оподаткування у разі здійснення охоронної діяльності Підприємство з 01.01.2026 року повністю припинило надання охоронних послуг. Керівником до статуту Товариства внесено зміни, якими виключено відповідні КВЕДи, що передбачали здійснення охоронної діяльності.

Керівником Товариства також зазначено, що замовники, які отримали охоронні послуги перебувають у безпосередній близькості до зони бойових дій та до 31.12.2025 року не мають фактичної  можливості здійснити своєчасні розрахунки за вже отримані послуги. Погашення дебіторської заборгованості за охоронні послуги, надані у 2024- 2025 роках відбуватиметься протягом 2026 – 2027 років.  

Враховуючи зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Який правомірний механізм отримання у 2026-2027 роках коштів Товариством як оплати дебіторської заборгованості за охоронні послуги, фактично надані до 31.12.2025?
2. Які документи необхідно мати Товариству для підтвердження дебіторської заборгованості за охоронні послуги, які фактично надані до 31.12.2025?
3. Формально отримання коштів у 2026-2027 роках є законним доходом саме цих років, навіть якщо послуги надано у 2024-2025 роках. Однак чи може вважатися за будь-яких умов надходження таких коштів у 2026-2027 роках порушенням вимог податкового законодавства, з урахуванням того, що відповідна діяльність була законно здійснена у попередніх податкових періодах?
4. Чи може факт отримання будь-якої  оплати за раніше надані охоронні послуги бути підставою для:

• примусового переведення  Товариства на загальну систему оподаткування;
• застосування штрафних  (фінансових санкцій) або донарахування податкових зобов’язань у зв’язку з отриманням дебіторської заборгованості?

 

Щодо першого – третього питання.

Суб’єктом господарювання не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операцій, що ним здійснюються та відсутні підтверджуючи документи, тому відповідь надається на загальних підставах.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку третьої групи визначений статтею 292 Кодексу.

Так, для юридичної особи - платників єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу (підпункт 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень підпункту 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (абзац п’ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу)

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац третій пункту 44.2                    статті 44 Кодексу).

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрований в Міністерстві юстиції України                     21 грудня 1999 року за № 892/4185, зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою − відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 травня 2001 року за № 389/5580, зі змінами та доповненнями.

Пунктами 5 та 15 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290, зі змінами та доповненнями (далі - П(С)БО) 15), визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996-XIV).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом № 996-XIV.

Відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами та доповненнями.

Враховуючи зазначене, питання порядку підтвердження первинними документами заборгованості, яка виникла за несплату раніше наданих охоронних послуг, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Крім цього зазначаємо, що в межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності формування платником податку податкових зобов’язань (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочних заходів).                                      

Щодо четвертого питання.

Відносини суб’єктів господарювання під час організації та здійснення ними охоронної діяльності регулюються Законом України від  22  березня 2012  року №  4616-VI «Про охоронну діяльність» (зі  змінами) (далі  – Закон №  4616).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 4616 терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

охоронна діяльність – надання послуг з охорони власності та громадян;

суб’єкт охоронної діяльності – суб’єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії;

охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього;

охорона фізичної особи - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення особистої безпеки, життя та здоров'я індивідуально визначеної фізичної особи (групи осіб) шляхом запобігання або недопущення негативного безпосереднього впливу факторів (діяльності або бездіяльності) протиправного характеру.

Згідно зі статтею  5 Закону №  4616 визначено, що суб’єкт охоронної діяльності на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії надає такі охоронні послуги:

1) охорона майна громадян;

2) охорона майна юридичних осіб;

3) охорона фізичних осіб.

Ліцензування охоронної діяльності здійснюється в порядку, визначеному згідно із Законом України від  02  березня 2015  року №  222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (зі  змінами) (далі  – Закон №  222).

Пунктом 1² частини першої статті 1 Закону №  222 визначено, що припинення дії ліцензії повністю або частково - позбавлення суб’єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.

Підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково зазначено в частині дванадцятій статті 16 Закону                   № 222.

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку (далі – Реєстр) за рішенням контролюючого органу (пункт 299.10 статті 299 Кодексу).

Виключення з Реєстру передбачає перехід юридичної особи на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом.

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від  03  грудня 2025  року №  4698-ІХ «Про  внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 4698) до пункту 291.5 статті 291 Кодексу, з 01.01.2026 перелік видів діяльності, заборонених для здійснення платниками єдиного податку, доповнено охоронною діяльністю.

Зокрема, відповідно до підпункту 11 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу з 01.01.2026 не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють охоронну діяльність.

Відповідно до підпункту 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу платники єдиного податку  зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів                           (підпункт 298.2.2 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (пункт 299.11 статті 299 Кодексу).

Враховуючи зазначене та з урахуванням того, що Товаритсво відповідно до  ліцензійного реєстру «Охоронна діяльність», який оприлюднено на офіційному                       веб-сайті органу ліцензування має діючу ліцензію на провадження охоронної діяльності, тому відповідно до норм Кодексу з 01.01.2026 року не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та з 01.01.2026 зобов'язаний перейти на сплату інших податків і зборів.

З питання припинення дії ліцензії на провадження охоронної діяльності, суб’єкт господарювання може звернутися  до Міністерства внутрішніх справ України, який є центральним органом виконавчої влади у сфері охоронної діяльності, формує і веде ліцензійний реєстр у сфері охоронної діяльності.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).