Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо відображення у бухгалтерському обліку витрат на придбання електричної енергії, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство уклало Рамковий контракт на постачання електричної енергії з нерезидентом, який зареєстрований в Австрії.
Акти прийому-передачі електроенергії складаються місяцем поставки з 01 числа по останній день місяця, умови поставки – DAP (кордон Угорщина-Україна).
Електрична енергія є товаром, що не підлягає зберіганню, у зв’язку з чим її купівля та продаж здійснюються одночасно в межах одного розрахункового періоду. Митна декларація на постачання електричної енергії оформлюється до 15-го числа наступного місяця, в якому відбувся її імпорт. Згідно розрахунків митної декларації Товариство сплачує митні платежі: мито, акцизний податок, ПДВ.
Згідно національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку Товариство повинно збільшити первісну вартість товару на суму митних платежів, але товар вже реалізовано та списано в момент його придбання.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання: в якому періоді і яким чином відображати в обліку митні платежі, які повинні складати собівартість придбаної електричної енергії, якщо такі витрати фактично понесені наступному місяця (згідно митної декларації).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами Кодексу, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (п. 1.1 ст. 1 Кодексу і частина друга ст. 1 Кодексу).
Згідно з п. 5.3 ст. 5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до п. 1 ст. 8 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії
Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій визначені у Положенні про митні декларації, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 21.05.2012 № 450 (зі змінами) (далі – Положення № 450).
Відповідно до п. 21 Положення для декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, зокрема лiнiями електропередачі, переміщення яких через митний кордон України планується з періодичністю не рідше ніж два рази протягом строку її дії подається періодична митна декларація.
Подана митному органу періодична митна декларація підтверджує взяття декларантом зобов’язання подати митному органу додаткові декларації на товари, переміщені за періодичною митною декларацією протягом попереднього календарного місяця.
Пунктом 26 Положення № 450 визначено, що до 15 числа місяця, що настає за кожним календарним місяцем переміщення товарів через митний кордон України за періодичною митною декларацією, декларант зобов’язаний:
подати додаткову декларацію (додаткові декларації) із зазначенням точних відомостей про товари, переміщені через митний кордон України за періодичною митною декларацією відповідно до заявленого митного режиму протягом відповідного календарного місяця;
подати передбачені законодавством документи, необхідні для здійснення митного оформлення товарів, крім документів, поданих разом з періодичною митною декларацією;
сплатити митні платежі, що справляються під час переміщення або у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон України.
У разі переміщення товарів через митний кордон України лініями електропередачі, під час якого виникають відхилення перетікань електричної енергії від планових значень, пов’язані із забезпеченням паралельної роботи між енергосистемами країн (або їх частинами), які оформлюються договорами купівлі-продажу електричної енергії з операторами системи передачі суміжних країн, а також іншими юридичними особами за договорами з врегулювання відхилень від запланованих міждержавних потоків, з подальшим переміщенням через державний кордон України, додаткова декларація подається оператором системи передачі у порядку, визначеному цим пунктом, до 25 числа місяця, що настає за кожним календарним місяцем переміщення цих товарів через митний кордон України.
Згідно з п. 57 частини першої ст. 4 Митного кодексу України (далі – МКУ) електроенергія, що переміщується лініями електропередачі, визнається товаром.
Відповідно до частини першої ст. 289 МКУ обов’язок із сплати митних платежів виникає, зокрема у разі ввезення товарів на митну територію України – з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.
Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).
При цьому сплачені митні платежі за операціями з імпорту електричної енергії відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток згідно з правилами бухгалтерського обліку на підставі належним чином оформлених первинних документів.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).
Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Таким чином, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку митних платежів за операціями з придбання товару у нерезидента та визначення собівартості з урахуванням таких платежів на підставі первинних документів належать до компетенції Міністерства фінансів України, як головного регулятора з питань бухгалтерського обліку.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |