Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.02.2026 р. № 930/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця … (далі – Підприємець) від … б/н (вх. ДПС № … від …) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

        Відповідно до тексту звернення Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (2 група) та здійснює діяльність у сфері торгівлі. Для здійснення оплати за товар, Підприємець надав покупцю реквізити IBAN рахунку, відкритого у банку. Покупець здійснив оплату за товар за реквізитами IBAN, проте невідомо, як саме: через касу банку, через платіжний термінал, через небанківську фінансову установу.

Підприємець звернувся до контролюючого органу із наступним питанням (у контексті звернення):

        Чи потрібно у даному випадку фіскалізація операцій?

Перед наданням відповіді на питання повідомляємо, що виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень покладених на податкові органи, вбачається, що саме платники податків, при оформленні звернень на отримання індивідуальної податкової консультації повинні зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та наводити фактичні обставини.

Формально звернення Підприємця щодо отримання індивідуальної податкової консультації хоч і відповідає вимогам статті 52 Кодексу, водночас із його тексту не можливо встановити із застосування якої саме норми  податкового чи іншого законодавства у Підприємця виникли труднощі та потребують роз’яснення.

Також Підприємцем не зазначено у який спосіб, крім наведеного в зверненні, здійснюються оплати при продажу товарів.

Враховуючи викладене вище, відповідь на питання надається із загальних норм чинного законодавства України.

Відповідно до змін у законодавстві України запроваджених Національним банком України протягом 2023 року на виконання Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» та на підставі Постанов Правління Національного банку України: від 03.03.2023 № 18 «Про затвердження змін до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків» від 24.11.2023 № 151 «Про внесення змін до деяких нормативно­-правових актів Національного банку України», якими внесені зміни до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою Національного банку України від 29.07.2022 № 162, небанківські надавачі платіжних послуг отримали право відкривати своїм клієнтам рахунки.

Слід зазначити, що відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України структура номера як банківського так і платіжного рахунку користувача формуються відповідно до положень Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні. (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 454.

Водночас, не зважаючи на той факт, що структура номера банківського (поточного) та платіжного рахунку користувача формується за стандартом IBAN, на відміну від поточних рахунків, які обслуговуються виключно банками, платіжні рахунки обслуговуються небанківськими надавачами платіжних послуг.

При цьому банківські операції здійснюються виключно банками (юридичними особами, що отримали банківську ліцензію).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ цього Закону.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належить, зокрема, встановлене у пункті 2 статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО при виконанні банківських операцій.

Так, відповідно до пункту 2 статті 9 Закону № 265 у разі надання Підприємцем покупцю для оплати за товар реквізитів свого рахунку, і самостійного здійснення оплати споживачем з їх використанням (шляхом переказу коштів через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, Інтернет – банкінг, а також у разі проведення розрахунків через ПТКС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата за товар буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.

Звертаємо увагу, що використаний споживачем спосіб оплати встановлюється на підставі виписок про рух коштів на таких рахунках СГ відповідно їх нумерації за Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, який затверджений постановою Правління Національного банку Україні від 11.09.2017 № 89, що є визначальним в цілях застосування РРО / ПРРО, при цьому питання ідентифікації джерел надходження коштів належить виключно до компетенції самого СГ.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.