Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.02.2026 р. № 957/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця … (далі – Підприємець) від … б/н (вх. ДПС № … від …) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (3 група), надає послуги, як турагент з продажу турів та інших послуг пов’язаних з цією діяльністю (бронювання квитків, бронювання готелів, інформаційні послуги).

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків Підприємець звернувся до контролюючого органу із наступними питаннями:

1) Чи потрібно Підприємцю за надані послуги, оплата за які здійснюється тільки за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів таких, як «W», «L», «i» та інші застосовувати програмний реєстратор розрахункових операцій?

2) Чи поширюється на діяльність Підприємця пункт 14 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон
№ 265), якщо ним надаються лише послуги як турагента, а оплату приймає виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів таких, як «W», «L», «i»  та інші?

Щодо віднесення тих чи інших продуктів до банківських систем дистанційного обслуговування чи сервісів переказу коштів слід виходити з того, що «система дистанційного обслуговування» є продуктом банку, що пропонується / надається банком своїм клієнтам (фізичним особам / суб’єктам господарювання) та який надає можливість клієнтам без фізичного відвідування банку отримувати послуги банку щодо ініціювання переказу коштів з/на рахунки клієнтів з використанням як платіжних доручень, так і з використанням інших платіжних інструментів (зокрема, платіжних карток), а також здійснювати інші операції (отримання довідок, обмін валют, і т. ін).

Банківська система дистанційного обслуговування може бути реалізована на офіційному сайті банку в мережі Інтернет, у платіжних пристроях банку та/або у вигляді платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше).

Сервіси переказу коштів – продукт банку або небанківської фінансової установи, що має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків (далі – НФУ), який спрощує проведення розрахунків і надається клієнтам (фізичним особам / суб’єктам господарювання), зокрема, для здійснення оплати за товари / надані послуги, ініціювання переказів коштів (готівкою / безготівково, у тому числі з використанням платіжних карток) інших операцій.

Сервіс переказу коштів може бути реалізований на офіційному сайті
банку / НФУ в мережі Інтернет, в платіжних пристроях банку/НФУ та/або у вигляді програмного забезпечення / платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта банку / НФУ (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше).

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Відповідно до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО / ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання (далі – СГ) проводити розрахунки, як у готівковій формі так і в безготівковій формі, на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені законодавством, у тому числі нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належать, зокрема, встановлене у пункті 14 статті 9 Закону
№ 265 право не застосовувати РРО / ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Оскільки Підприємцем не уточнено, що наведений у зверненні перелік способів оплат є вичерпним, відповідь надається щодо фактичних обставин, наведених у зверненні.

Так, відповідно до пункту 14 статті 9 Закону № 265 проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного та/або сервісів переказу коштів не вимагає обов’язкового застосування РРО / ПРРО Підприємцем.

Як відповіді на питання 1 та 2 повідомляємо, що проведення розрахунків за надані послуги, у тому числі через сервіси «W», «L», «i», не потребує обов’язкового застосування РРО / ПРРО Підприємцем.

При цьому право не застосовувати РРО / ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків при наданні послуг у способи відмінні від зазначених у пункті 14 статті 9 Закону № 265.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

_______________________________________________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.