Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні Банк є банківською установою, що здійснює діяльність відповідно до 3акону України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон № 2121) та має дворівневу структуру управління.
Відповідно до статуту Банку та Положення про Наглядову раду з кожним членом наглядової ради Банку укладено цивільно-правовий договір (оплатний або безоплатний). Трудові договори з членами наглядової ради не укладаються. При цьому вони не входять до складу Правління Банку та не здійснюють поточне управління Банком.
Так, в процесі здійснення господарської діяльності Банк відшкодовує членам наглядової ради окремі витрати, пов’язані з виконанням ними повноважень, зокрема:
витрати на мобільний зв’язок;
витрати на таксі,
витрати на паливо;
витрати, пов’язані з поїздками та відрядженнями;
інші документально підтверджені витрати, які передбачені додатком до цивільно-правового договору з членами наглядової ради.
Водночас, абзацом другим п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу встановлено, що не є доходом фізичної особи суми відшкодованих витрат на відрядження, за умови, що така особа перебуває у трудових відносинах із роботодавцем, або є членом керівних органів підприємств.
3 огляду на відсутність трудових відносин між Банком і членами наглядової ради, а також з урахуванням того, що Наглядова рада не бере участі в поточному управлінні Банком, у Банку виникли питання щодо можливості застосування
п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи може Банк застосовувати пільгу, передбачену абзацом другим п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу, до сум компенсацій витрат членам наглядової ради Банку, які виконують свої повноваження на підставі цивільно-правових договорів і не перебувають у трудових відносинах із Банком?
2. Чи є члени наглядової ради Банку «членами керівних органів» у розумінні п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу, з урахуванням положень ст. 37 Закону
№ 2121, згідно з якою рада банку не бере участі в поточному управлінні банком?
3. Як правильно кваліфікувати для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми відшкодування витрат членам наглядової ради (зв’язок, таксі, паливо, відрядження тощо), передбачені додатками до цивільно-правових договорів:
як компенсаційні виплати у складі основної винагороди членів наглядової ради за цивільно-правовим договором (ознака доходу 102), чи
як додаткове благо (ознака доходу 126)?
4. Як саме слід відображати такі суми в об’єднаній податковій звітності додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок)?
Відповідно до п. 5.3 ст. 5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Згідно з абзацом другим та третім ст. 37 Закону № 2121 виконавчим органом банку, що здійснює поточне управління, є правління банку.
Банк зобов’язаний створити наглядову раду (далі – рада банку), що здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу, захист прав вкладників, інших кредиторів та учасників банку. Рада банку не бере участі в поточному управлінні банку.
Щодо першого та другого питань
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, встановлено ст. 165 Кодексу, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження
(п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4
п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Згідно з п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Разом з тим п. 164.2 ст. 164 Кодексу встановлено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:
сума надміру витрачених коштів/електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Кодексу (п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
дохід, отриманий платником податків як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (п.п. «г»
п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також вказаний дохід для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить
5 відсотків об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, податковий агент, визначення якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1
ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу та військовий збір за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1
п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Щодо першого та третього питання
Оскільки Наглядова рада не бере участі в поточному управлінні Банку і члени Наглядової ради не перебувають у трудових відносинах з Банком, то дохід у вигляді відшкодування витрат членів Наглядової ради, які пов’язані з виконанням ними своїх функцій відповідно до умов укладених цивільно-правових договорів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, а отже положення п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не застосовуються.
Щодо другого питання
З питання визначення поняття «члени керівних органів» доцільно звернутися до Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України.
Щодо четвертого питання
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).
Форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами.
Відповідно до п. 4 розділу IV Порядку в додатку 4 ДФ до Розрахунку у
графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку дохід, отриманий платником податку як додаткове благо відображається податковим агентом під ознакою доходу «126».
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
______________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |