Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.02.2026 р. № 996/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо застосування норм пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює діяльність з виробництва та/або постачання безпілотних літальних апаратів (БпЛА). У межах діяльності Товариство може здійснювати постачання наземних станцій управління БпЛА. Наземна станція управління – це функціональна частина безпілотної системи, без якої БпЛА не може виконувати своїх основних функцій.

Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи підлягають операції з постачання наземних станцій управління БпЛА звільненню від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ за умови, що такі станції пов’язані із забезпеченням потреб оборони та/або виконанням державного замовлення у сфері безпеки і оборони?

2) які коди згідно з УКТ ЗЕД доцільно застосовувати для наземних станцій управління БпЛА у разі їх віднесення до товарів оборонного призначення
чи комплектуючих до БпЛА для підтвердження правомірності застосування пільги з ПДВ та віднесення їх до товарів оборонного призначення?

3) чи застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ до операцій з постачання наземних станцій до БпЛА, якщо такі станції постачаються безпосередньо військовим формуванням (ЗСУ, військовим частинам), постачаються благодійним організаціям/волонтерам для подальшої безоплатної передачі військовим формуванням (ЗСУ, військовим частинам)?

4) чи має право платник податків на бюджетне відшкодування ПДВ (або віднесення до податкового кредиту) щодо сум ПДВ, сплачених при придбанні (ввезені на територію України) таких наземних станцій, якщо їх подальша реалізація звільняється від ПДВ згідно з пунктом 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ і частина друга статті 1 розділу І МКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808).

Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808:

виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі – виконавець державного контракту (договору) – суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом № 808;

державні замовники у сфері оборони (далі – державні замовники) – визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;

державний контракт (договір) (далі – державний контракт (договір)) – угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;

співвиконавці/субпідрядники – суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);

товари оборонного призначення – озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв’язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп’ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Відповідно до статті 8 Закону № 808 виконавець державного контракту (договору), зокрема:

поставляє товари, виконує роботи та надає послуги оборонного призначення відповідно до умов державного контракту (договору);

залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.

При цьому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від
03 березня 2021 року № 363 «Питання оборонних закупівель» визначено, що державними замовниками у сфері оборони визначено Міністерство внутрішніх справ, Міністерство економіки, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національну гвардію, Національну поліцію, Державну спеціальну службу транспорту, Державне бюро розслідувань, Державну судову адміністрацію.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Порядок визначення суми податку, зокрема що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачено статтею 200 розділу V ПКУ.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 розділу V ПКУ).

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ передбачено, що бюджетне відшкодування – це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.

Пунктом 200.4 статті 200 розділу V ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 розділу V ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.

Підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону № 808, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» – «н» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються щодо таких операцій (останній абзац пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненнях, ДПС повідомляє.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 3

Якщо наземні станції управління БплА належать до товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону № 808, та при цьому постачальник Товарів є виконавцем державного контракту (договору), а покупець Товарів є державним замовником у розумінні норм Закону № 808, то операції з постачання Товарів на митній території України, що здійснюються у межах державних контрактів, підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ.

Операції Товариства з постачання наземних станцій управління БпЛА підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, якщо зазначені у зверненні Товари класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у такому підпункті ПКУ і кінцевим їх отримувачем відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено суб’єкта, який зазначений у такому підпункті ПКУ.

Отже, при дотриманні умов, визначених підпунктом 4 (з урахуванням норм Закону № 808) або підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, операції з постачання наземних станцій управління БпЛА, підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ.

Щодо питання 2

З питання визначення коду згідно з УКТ ЗЕД, за яким необхідно класифікувати наземні станцій управління БпЛА, доцільно звернутися до Торгово-промислової палати України (їх регіональних відділень).

Щодо питання 4

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).

Якщо за результатами звітного (податкового) періоду у платника сформовано від’ємне значення ПДВ, такий платник має право заявити до бюджетного відшкодування суму ПДВ, за умови фактичної сплати постачальникам товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом декларації. При цьому, правомірність бюджетного відшкодування сум ПДВ підтверджується виключно за результатами перевірки, що проводиться відповідно до ПКУ.

Таким чином, Товариство у разі здійснення операцій з постачання товарів, що підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктами 4 та            5 пункту 32 підрозділу 2  розділу ХХ ПКУ,  може задекларувати   до бюджетного

відшкодування суму від’ємного значення податку, що утворилось внаслідок не застосування пункту 198.5  статті 198 та статті 199 ПКУ відповідно до  абзацу тридцять шостого пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ та за умови дотримання вимог абзацу «б» пункту 200.4 статті розділу V ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).