Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.02.2026 р. № 1015/ІПК/20-40-24-07-06

Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення фізичної особи - підприємця на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм податкового законодавства, яке надійшло в електронній формі через електронний кабінет, та, керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами) (далі – Кодекс), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції, повідомляє.

Платник є фізичною особою - підприємцем - платником орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, орендодавцем якої є Харківська міська рада. Підставою є Договір оренди землі.

У 2025 році Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з платника заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,3153 га відповідно до Договору оренди землі від 04.10.2004 року №          за період з 02.04.2017 року по 28.02.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що платник, як орендар, був зобов’язаний визначати та сплачувати орендну плату шляхом щомісячного коригування фіксованої суми платежу у розмірі            грн, визначеної пунктом 9 Договору оренди землі, з кумулятивним урахуванням індексів інфляції кожного місяця з 2007 року.

Таким чином, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.      Чи має платник податків право самостійно змінювати, доповнювати або відступати від затвердженої форми податкової декларації з плати за землю, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 року № 560 (далі - Декларація), з метою відображення щомісячного інфляційного коригування орендної плати?

2.      Чи є правомірним і технічно можливим для платника податків - фізичної особи – підприємця декларування та сплата орендної плати за земельну ділянку комунальної форми власності шляхом щомісячного коригування суми зобов’язання (інший розмір ніж передбачено нормативно грошовою оцінкою) з урахуванням індексів інфляції?

3.      Яким чином платнику податків - орендарю земельної ділянки комунальної форми власності, з урахуванням вимог пунктів 286.2, 286.3 статті 286 та статті 46 Кодексу і Декларації, декларувати та сплачувати орендну плату за земельну ділянку комунальної форми власності, у разі якщо розрахунок орендної плати здійснювати шляхом щомісячного коригування фіксованої суми платежу у розмірі              грн, визначеної пунктом 9 Договору оренди землі від 04.10.2004 року №       , з кумулятивним урахуванням індексів інфляції кожного місяця з січня 2007 року?

Щодо першого – третього питань

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI (далі – ЗКУ), Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161), іншими законами та нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду регламентовано статтею 124 ЗКУ, якою передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 ЗКУ.

Згідно зі статтею 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (стаття 126 ЗКУ).

Статтею 13 Закону № 161 визначено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону № 161 істотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до статті 16 Закону № 161 укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування – орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому ЗКУ, або за результатами земельних торгів.

Типовий договір оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 (зі змінами) (далі – Типовий договір).

Відповідно до пункту 10 Типового договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Справляння плати за землю регламентується Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Кодексу плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата для цілей розділу XII Кодексу – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Підпунктом 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Кодексу встановлено, що платниками плати за землю є платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об’єктами оподаткування платою за землю є об’єкти оподаткування орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (підпункт 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 Кодексу).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (пункт 288.4 статті 288 Кодексу).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший пункту 288.1 статті 288 Кодексу).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Кодексу).

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (пункт 288.4 статті 288 Кодексу).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – 287 Кодексу (пункт 288.7 статті 288 Кодексу).

Пунктом 289.1 статті 289 Кодексу встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно з пунктом 289.2 статті 289 Кодексу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій (пункт 286.2 статті 286 Кодексу).

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 року № 560 (далі – Декларація).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 Кодексу).

Вівдповідно до пункту 46.4 статті 46 Кодексу якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. При цьому, платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (абзац другий пункту 46.4 статті 46 Кодексу).

Оскільки, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, то дані, необхідні для заповнення Декларації, повинні бути наявні у такому договорі оренди землі, який повинен бути укладений за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

При цьому контролюючий орган не є стороною договору оренди землі, а норми Кодексу не регулюють порядок укладання, внесення змін до договору оренди землі.

Отже, платник орендної плати подає податкову Декларацію з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, а не з урахуванням індексу інфляції. При цьому якщо платник податків вважає, що форма Декларації збільшує або зменшує його податкові зобов'язання він має право зазначити цей факт в графі Декларації «Зміст доповнення».

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

______________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.