Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.02.2026 р. № 1039/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в межах компетенції повідомляє наступне.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює роздрібну торгівлю товарами та власно виготовленою готовою продукцією в магазинах та іншою діяльністю в межах чинного законодавства України. Товариство зареєстровано як платник ПДВ і є платником податку на прибуток на загальних підствах.

Також Товариство повідомляє, що в червні 2017 року одним із працівників було подано заяву на застосування податкової соціальної пільги (далі – Заява) згідно з п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу. Пізніше цим же працівником, в лютому
2025 року, було подано Заяву з підтверджуючими документами згідно
п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу.

До працівника після отримання Заяви у лютому 2025 року почала застосовуватись пільга згідно п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу. Дитина цього працівника досягне 18 років у 2033 році.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи повинен працівник подавати нову Заяву згідно п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу з січня 2034 року?

2. Якщо відповідь на перше питання «Ні», то чи має право Товариство після закінчення строку застосування податкової соціальної пільги згідно
п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу знову застосовувати податкову соціальну пільги згідно п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу на підставі заяви працівника, отриманої Товариством у червні 2017 року?

Щодо першого та другого питань

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу, ст. 169 якого визначено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу.

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу в розмірі 100 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, у розрахунку на кожну таку дитину
(п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу).

Згідно із п.п. 169.3.1 п. 169.3 ст. 169 Кодексу, у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у п. 169.1 ст. 169 Кодексу, застосовується одна податкова соціальна

пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, крім випадку, передбаченого п.п. «б» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної п.п. 169.1.2 п. 169.1
ст. 169 Кодексу, у разі, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину з інвалідністю (дітей з інвалідністю).

Підпунктом 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 Кодексу податкова соціальна пільга, передбачена п.п. 169.1.2 та п.п. «а», «б» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку - до кінця року, на який припадає смерть. Право на отримання такої податкової соціальної пільги втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.

Надання податкової соціальної пільги, передбаченої п.п. «в» - «е»
п.п. 169.1.3 та п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, зупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому платник податку втрачає статус, визначений у цих підпунктах.

Згідно з п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Кодексу платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Перелік таких документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Таким чином, якщо у платника податків виникає право на застосування податкової соціальної пільги з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній Заяві, то такий платник повинен надати нову Заяву з відповідними підтверджуючими документами.

Крім того, слід зазначити, що порядок подання Заяви та відповідних підтверджуючих документів з 2034 ріку буде здійснюватися згідно з норм законодавства, чинного на момент подання такої Заяви.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію