Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.02.2026 р. № 1041/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомляє що, є фізичною особою – підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи та планує здійснювати діяльність з надання електронних комунікаційних послуг, а саме доступу до мережі Інтернет відповідно до коду послуги   ., що підтверджується включенням до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг за №       .

Стислий опис послуги полягає у забезпеченні доступу до мережі Інтернет і можливість логічного з’єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується; у тому числі послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет; з використанням мережі: фіксованого зв’язку; (власної мережі); (на підставі договору з постачальником мережі). Фактичною діяльністю є надання кінцевим користувачам послуги доступу до мережі Інтернет. При цьому фізична особа – підприємець не володіє мережею доступу, не будує та не експлуатує мережеву інфраструктуру, не встановлює ані комутаційні вузли, ані опорні вузли мережі, не здійснює діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.

Для провадження описаної діяльності фізична особа – підприємець
(як Провайдер) планує укласти договір про надання електронних комунікаційних послуг з Товариством (як Оператор), відповідно до п. 1.1. якого Оператор надає Провайдеру електронні комунікаційні послуги передачі даних через мережу Оператора та доступу до Інтернет з використанням відповідних стандартів і технологій зв’язку відповідно до обраних Провайдером тарифів та/або тарифних планів із числа встановлених Оператором, а Провайдер використовує ці Послуги для здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій у якості провайдера без права обслуговування мереж Оператора згідно з Законом України «Про електронні комунікації» та своєчасно оплачує Оператору їх вартість відповідно до цього Договору та умов і порядку надання електронних комунікаційних послуг Оператора (надалі – Умови), інших умов і правил, та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність у сфері електронних комунікацій.

Відповідно до п. 1.2. проєкту договору, що планується укласти, Провайдер не володіє елементами мережі. Провайдер не здійснює технічне обслуговування або експлуатацію електронної комунікаційної мережі або обладнання Оператора. Технічні засоби Провайдера – виключно кінцеве або абонентське обладнання.

Використовуючи послуги, отримані за цим Договором, Провайдер, самостійно укладає договори зі споживачами про надання Провайдером електронних комунікаційних послуг та здійснює розрахунки зі споживачами згідно з умовами таких договорів. Так, фізичною особою – підпиємцем було розроблено проєкт договору про надання електронних комунікаційних послуг між ним, як Виконавцем, та Абонентом, у п. 2.14 чітко зазначено, що Виконавець не здійснює монтажу, ремонту, профілактики або технічного обслуговування електронних комунікаційних мереж. Усі такі роботи здійснюються виключно Оператором мережі Товариством відповідно до договору між Оператором та Виконавцем.

Враховуючи, що діяльність з надання послуг, доступу до мережі Інтернет не виокремлюється в окремий клас або підклас видів економічної діяльності, фізична особа – підприємець планує здійснювати діяльність в межах КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку». Примітним є те, що цей клас відповідно до національного класифікатора КВЕД ДК 009:2010 не включає надання доступу до мережі Інтернет операторами телекомунікаційної інфраструктури, які відносяться до КВЕД 61.10, 61.20, 61.30.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи може фізична особа – підприємець, яка здійснює виключно діяльність з надання електронних комунікаційних послуг з доступу до мережі Інтернет
(код послуги     ), без технічного обслуговування та експлуатації електронних комунікаційних мереж (телекомунікаційних мереж), перебувати на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку третьої групи)?

2. Чи є сама по собі наявність КВЕД 61.90 підставою для визнання такої діяльності несумісною зі спрощеною системою оподаткування, якщо фактично фізична особа – підприємець не здійснює технічне обслуговування та експлуатацію електронних комунікаційних мереж (телекомунікаційних мереж)?

3. Чи є діяльність постачальника електронних комунікаційних послуг за кодом            тотожною діяльності з технічного обслуговування та експлуатації мереж, визначеній у п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу?

4. Чи має право фізична особа – підприємець в разі відсутності фактичного здійснення заборонених видів діяльності, зазначених у п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу, залишатися платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування?

5. Який КВЕД має обрати фізична особа – підприємець для провадження діяльності з надання електронних комунікаційних послуг з доступу до мережі Інтернет (код послуги       ), без технічного обслуговування та експлуатації електронних комунікаційних мереж (телекомунікаційних мереж), щоб залишатись на спрощеній системі оподаткування та не виникало обов’язку перейти на загальну систему оподаткування?

6. Чи вважатиметься порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування третьої групи використання фізичною особою – підприємцем КВЕД 61.90 для провадження діяльності з надання електронних комунікаційних послуг з доступу до мережі Інтернет (код послуги     ), за умови відсутності фактичного здійснення заборонених видів діяльності - технічного обслуговування та експлуатації електронних комунікаційних мереж (телекомунікаційних мереж)?

Щодо першого – шостого питань

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 Кодексу, зокрема, фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб –підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Так, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж (п.п. 8
п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до п. 70 ст. 2 Закону України від 16 грудня 2020 року
№ 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089) оператор електронних комунікацій (оператор) – це суб’єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов’язаними засобами.

У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж.

У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг.

При цьому п. 87 ст. 2 Закону № 1089 визначено, що постачальник електронних комунікаційних послуг – це суб’єкт господарювання, який надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг.

Одночасно зауважуємо, що на відміну від попереднього Закону України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» (діяв до 01.01.2022), який розділяв зазначені поняття, але також визначав окремо поняття «провайдер телекомунікацій» (суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку).

Крім того, для застосування спрощеної системи оподаткування платники податків подають заяву за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.09.2019 за № 1054/34025.

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно із Класифікатором видів економічної діяльності (далі – КВЕД ДК 009:2010), затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457.

Наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 затверджено Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності.

Так, згідно з КВЕД ДК 009:2010 діяльність із надання послуг доступу до мережі «Інтернет» не належить до окремого класу або підкласу видів економічної діяльності, а є складовою класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».

Таким чином, платники податків – фізичні особи – підприємці при постачанні електронних комунікаційних послуг за КВЕД класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку» не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Тобто заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб’єктів господарювання – фізичних осіб – підприємців, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.

Слід зауважити, що для встановлення до якого виду відноситься обрана Вами господарська діяльність, доцільно звернутись до Державної служби статистики України.

Водночас повідомляємо, що зазначена позиція погоджена з Міністерством фінансів України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.