Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.02.2026 р. № 1044/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ) щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем - платником єдиного податку другої групи з 01.01.2026. Разом з тим платник податків взятий на облік як фізична особа – підприємець у ГУ ДПC у (    ) області (  ) району 29.12.2025 за номером (  ) (КВЕД: 01.46 розведення свиней (сільськогосподарське виробництво – тваринництво).

Для розведення, вирощування та зберігання свиней у власності фізичної особи є 2 будівлі, які почали з 01.01.2026 використовуватись у сільськогосподарському виробництві, а саме: Будівля – свинарник та Будівля – зерносклад, про які повідомлено ДПС формою 20-ОПП від 08.01.2026.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи повинна фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування (три робочих дня 2025 року) при відсутності доходу, сплатити податки та які? Звітність за 2025 рік?

2. Чи діє пілъга з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно з підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, як для фізичної особи, так i для фізичної особи – підприємця з дати початку використання вище згаданої нежитлової нерухомості у виробництві сілъськогосподарської продукції фізичною особою – підприємцем? Чи вірно, що ні як фізособа, ні як фізична особа – підприємець, платник податків не повинен плати податок податок на нерухомість з причини використання майна у виробництві сілъськогосподарської продукції?

3. Чи повинна фізична особа – підприємець подавати Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо нерухомість, що ним використовується, не є об'єктом оподаткування згідно Кодексу (підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу)?

Щодо першого питання

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначений статтею 177 Кодексу.

Підпунктом 177.5.2 пункту 177.5 статті 177 Кодексу фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені підпунктом 177.5.1               пункту 177.5 статті 177 Кодексу, що настануть у звітному податковому році.

Форма декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, із змінами. При цьому додатки є складовою частиною податкової декларації. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках (п. 2 розділу II Інструкції).

Разом з тим пунктом 49.2 статті 49 Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Отже, якщо протягом звітного періоду фізична особа – підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування, не вела підприємницьку діяльність та не отримувала дохід від такої діяльності і не має інших доходів з джерел їх походження з України та іноземних доходів, то у неї не виникає обов'язку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи.

Щодо другого, третього питання

Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено статтею 266 Кодексу.

Відповідно до пункту 266.1 статті 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

Водночас підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу визначено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, зокрема:

будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу)

будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

Сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (підпункт 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд» (далі – НК 018:2023), який призначений для застосування органами державної влади та місцевого самоврядування, а також іншими користувачами, затверджено наказом Міністерства економіки України
від 16.05.2023 № 3573.

Об’єктами класифікації НК 018:2023 є окремі споруди, що в такій класифікації поділяються на два розділи «Будівлі» та «Інженерні споруди».

Поділ на класифікаційні одиниці в межах розділів виконується перш за все відповідно до технічних характеристик споруди, які обумовлюються призначенням споруди. Будівлі класифікуються переважно за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Надання роз’яснень щодо положень НК 018:2023 та його ведення забезпечує Міністерство розвитку громад та територій України.

Таким чином, об'єкти нежитлової нерухомості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023  та віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) НК 018:2023, що належать на праві власності та використовуються за призначенням у господарській діяльності фізичними особами – підприємцями, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах та її переробкою (на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах), та здійснюють операції з її постачання, та не здаються в оренду, лізинг, позичку, не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з вимогами підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу. При цьому оскільки власником нерухомого майна є фізична особа, то обов’язку, щодо подання окремої декларації Кодексом не передбачено.

При цьому з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм  податкового законодавства в частині належності об’єктів нерухомості до тої чи іншої класифікаційної одиниці, доцільно звертатися для надання роз’яснень до органу, уповноваженого на ведення НК 018:2023.

Водночас слід зазначити, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку та права на користування пільгою із сплати податку (підпункт  266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.