X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.02.2026 р. № 1049/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Департамент є реципієнтом проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), який реалізується відповідно до Рамкової угоди між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств (далі – Рамкова угода), учиненої 12  грудня 2006 року та ратифікованої Законом України від  03  вересня 2008  року № 360-VI, Угоди про фінансування Програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна від 01.12.2023, ратифікованої Законом України від  09 травня 2024  року № 3917-ІХ.

В межах реалізації проєкту Департаментом планується укладення договору підряду з підрядником на виконання робіт з капітального ремонту. У зведеному кошторисному розрахунку вартості об’єкта будівництва передбачено ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, Департамент просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

  1. чи підлягає нарахуванню ПДВ у складі вартості робіт за договором підряду, що укладатиметься між Департаментом та підрядником у межах реалізацій проєкту МТД;
  2. чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції підрядника з виконання робіт за договором підряду в описаній у зверненні ситуації;
  3. чи має право підрядник не визначати ПДВ при визначенні договірної вартості робіт, складати податкову накладну без ПДВ, формувати податковий кредит за товарами/послугами, придбаними для виконання зазначених робіт?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктами 3.1 та 3.2 статті 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно зі статтею 3 Рамкової угоди заходи, що фінансуються в цілому або частково коштом Європейського Співтовариства (далі – Співтовариство), не обкладаються податками, митними зборами, або іншими стягненнями аналогічного характеру, зокрема:

контракти, фінансовані коштом Співтовариства, не підлягають сплаті ПДВ, гербового, реєстраційного або інших аналогічних зборів в Україні, незалежно від того, чи існують такі збори, чи повинні бути впроваджені, і незалежно від того, чи укладені ці контракти з особами з України чи інших країн;

у тих випадках, коли контракт стосується поставки товарів, що походять з України, контракт повинен бути укладений на підставі цін, без урахування ПДВ;

іноземні підрядники та їхні робітники, які не є громадянами України й не проживають постійно в Україні, що працюють за контрактами, фінансованими коштом Співтовариства, звільняються від усіх податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що справляються на території України, включаючи податки, пов'язані із підприємницькою діяльністю та отриманням прибутку.

Відповідно до пункту 2 Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» зі змінами (далі – Порядок № 153), виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядником – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); реципієнтом – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою).

Відповідно до пунктів 11 і 12 Порядку № 153 проєкти (програми) підлягають обов'язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 153 державна реєстрація проєкту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проєкту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153, яка підписується заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України чи іншою уповноваженою особою Секретаріату Кабінету Міністрів України, засвідчується печаткою Секретаріату Кабінету Міністрів України та видається заявникові з надсиланням копії бенефіціарові протягом п'яти робочих днів від дати прийняття рішення про проведення державної реєстрації проєкту (програми).

Одночасно з видачею реєстраційної картки проєкту (програми) робиться відповідний запис у реєстрі проєктів (програм) МТД та розміщується план закупівлі на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади (крім інформації, що становить комерційну таємницю).

Для державної реєстрації проектів реципієнт і партнер по розвитку або уповноважена партнером по розвитку особа подають в Секретаріат Кабміну України в електронному і паперовому вигляді документи, вказані у пункті 14 Порядку № 153, у тому числі засвідчений партнером з розвитку або виконавцем план закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД (далі - план закупівлі), що складається за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 153 (у разі виникнення потреби в реалізації права на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України) (підпункт 21 пункту 14 Порядку № 153).

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема, для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкової накладної і реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) регулюються статтями 187, 198, 199 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.3, 201.5 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України  від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 роздiлу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ) (підпункт «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та Порядку № 153, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Порядок застосування податкових пільг з ПДВ при наданні МТД, які визначені міжнародними угодами, регулюється пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153. Підставою для застосування податкової пільги у межах реалізації проєкту МТД є реєстраційна картка проєкту (програми), оформлена згідно з Порядком № 153.

Операції платника ПДВ з постачання виконавцю або субпідряднику (або безпосередньо реципієнту) проєкту МТД товарів/послуг відповідно до договору у рамках проєкту МТД за кошти МТД та у межах затвердженого плану закупівлі звільнятимуться від оподаткування ПДВ (за умови дотримання вимог міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядку № 153). Підтвердженням для застосування вказаного вище режиму звільнення від оподаткування ПДВ є належним чином оформлене інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153, подане виконавцем або субпідрядником у визначений термін органові ДПС.

Щодо питань 1 - 3

У розумінні положень пункту 2 Порядку № 153 особа (у тому числі підрядник), яка має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми), має статус субпідрядника проєкту МТД.

Відповідно до форми плану закупівлі, наведеної у додатку 5 до Порядку № 153, у плані закупівлі зазначаються, зокрема, відомості про субпідрядника проєкту МТД: найменування, код згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (за наявності) та гранична сума коштів МТД, передбачена в субпідрядному договорі.

Таким чином, за умови віднесення підрядника до субпідрядників проєкту МТД у розумінні Порядку № 153 та здійснення ним операцій безпосередньо у межах зареєстрованого проєкту МТД, операції з виконання робіт згідно з договором підряду звільняються від оподаткування ПДВ, у договорі на постачання ціна вказується без ПДВ, ПДВ у складі робіт не нараховується, податкова накладна складається без ПДВ із зазначенням коду пільги відповідно до довідника податкових пільг.

Підтвердженням для застосування таким субпідрядником режиму звільнення від оподаткування ПДВ є належним чином оформлене інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153, що подається виконавцем щомісяця до 20 числа в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, із зазначенням реквізитів субпідрядника та суми постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню / звільненню від оподаткування ПДВ.

Право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту виникає у платника ПДВ на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником ПДВ – постачальником таких товарів/послуг за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг, у тому числі і у випадку якщо такі товари/послуги будуть використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Показники податкової накладної мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

У разі залучення субпідрядником постачальників – платників ПДВ для постачання товарів/послуг у рамках проєкту МТД він також повинен скласти та надати інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153, де зазначити реквізити постачальників та суми постачання, що підлягаю пільговому оподаткуванню / звільненню від оподаткування ПДВ.

При реалізації товарів/послуг у межах виконання проєкту МТД, звільнення від оподаткування ПДВ яких передбачено пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, податкові зобов'язання з ПДВ на підставі пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не нараховуються.

Водночас з питання підтвердження або спростування статусу особи як субпідрядника проєкту МТД ДПС рекомендує звернутися до Секретаріату Кабінету Міністрів України як координатора діяльності, пов’язаної із залученням та використанням МТД.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).