Державна податкова служба України розглянула звернення та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи є підставою для проведення позапланової документальної перевірки уточнення показників податкової декларації з податку на прибуток з поданням додатку ВП за звітний період, який перевірявся контролюючим органом?
2. Які саме показники підлягають перевірці під час здійснення податкового контролю за звітний період, у якому здійснено коригування: всі операції періоду, що уточнюється, чи виключно операція, при відображенні якої була допущена помилка?
Відповідно до пункту 16.1 статті 16 Кодексу платник податків зобов’язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому у податковому та митному законодавстві, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені у Кодексі.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених
у статті 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених у цій статті), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники він зазначає у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
У пункті 50.2 статті 50 Кодексу визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій із відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряє контролюючий орган.
Це правило не поширюється на випадки, встановлені в абзаці третьому
пункту 50.1 статті 50 Кодексу.
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860
(зі змінами) (далі – Декларація).
У пункті 48.3 статті 48 Кодексу встановлено обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація. Зокрема, інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Якщо виправлення помилок здійснюється у звітній (звітній новій) Декларації за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то платник податку в додатку ВП до Декларації відображає правильні показники за податковий період, який уточнюється, та, порівнюючи їх із відповідними рядками Декларації, що уточнюється, визначає суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства, пеню та суму штрафу, яка переноситься до частини «Виправлення помилок» Декларації.
Водночас тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого
2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених у статті 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених у пункті 50.1 статті 50 Кодексу, та пені (підпункт 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Для цілей оподаткування платники податків відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено в законодавстві. Формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені в абзаці першому пункту 44.1
статті 44 Кодексу, забороняється.
Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Кодексу для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Отже, показники податкової звітності, зокрема податкової декларації з податку на прибуток підприємств, формуються на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
У пункті 54.1 статті 54 Кодексу зазначено, що крім випадків, передбачених у податковому законодавстві, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подає контролюючому органу у строки, встановлені в Кодексі. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.
У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, крім випадку подання уточнюючого розрахунку згідно з вимогами пункту 50.11 статті 50 Кодексу, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (пункт 50.3 статті 50, підпункт 78.1.3 пункту 78.1 статті Кодексу).
Водночас контролюючі органи відповідно до пункту 75.1 статті 75 Кодексу здійснюють податковий контроль шляхом проведення, зокрема, камеральних та документальних перевірок.
Предметом документальної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених у Кодексі податків та зборів (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).
Таким чином, об’єктом податкового контролю є показники податкової декларації за відповідний звітний період, які формують податкові та/або грошові зобов’язання платника податків.
Оскільки додаток ВП є невід’ємною частиною Декларації, показники, визначені з його урахуванням, є складовою показників Декларації за звітний період, у якому такий додаток подано, та формують узгоджені податкові та/або грошові зобов’язання платника податків за цей період.
Самостійне виправлення платником податків помилок, допущених у попередніх податкових періодах, шляхом відображення таких виправлень у складі Декларації за поточний звітний період через додаток ВП впливає на показники саме цієї декларації.
Щодо питання 1
У разі проведення документальної перевірки Декларації за звітний період, у якому платник податків відобразив виправлення через додаток ВП, перевірці підлягають показники такої декларації та господарські операції, які вплинули на формування податкових та/або грошових зобов’язань за відповідний звітний період, з урахуванням здійснених коригувань.
Такі показники можуть бути перевірені під час здійснення податкового контролю за звітний період, у якому здійснено коригування, за наявності підстав, визначених у статтях 77 – 78 Кодексу, з урахуванням особливостей, установлених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, та з дотриманням строків давності, визначених у статті 102 Кодексу.
Щодо питання 2
Строк давності, встановлений у статті 102 Кодексу, обчислюється з урахуванням його зупинення у період дії карантину, відповідно до пункту 522 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, а також з урахуванням особливостей його перебігу під час дії воєнного стану, відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (тобто з 18.03.2020 до 31.07.2023 (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності).
Додатково інформуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує аналізу документів та матеріалів, які дають змогу ідентифікувати предмет звернення більш детально.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |