Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.02.2026 р. № 1058/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань класифікації, порядку оподаткування та відображення у податковій звітності доходів, отриманих компаніями - резидентами Кіпру від операцій з відчуження (дострокового викупу) цінних паперів інститутів спільного інвестування (ІСІ) – інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду (ПІФ) та акцій корпоративного інвестиційного фонду (КІФ) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, компанія з управління активами (далі - КУА), що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів ПІФ та КІФ, від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє КУА, має намір здійснити зворотній викуп цінних паперів ІСІ – інвестиційних сертифікатів ПІФ та акцій КІФ у юридичної особи – резидента Республіки Кіпр.
Заявник просить надати роз’яснення наступних питань:
1. Якими статтями міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування повинна сьогодні керуватися КУА під час виплати компанії – резиденту Кіпру доходів, отриманих нею від відчуження цінних паперів ІСІ, а саме від довгострокового викупу цінних паперів ІСІ:
статтею 13 та ст. 20 міжнародного договору;
статтею 10 міжнародного договору?
2. Якщо керуватися ст. 13 та ст. 20 міжнародного договору, то за якою ставкою податку на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України оподатковуються ці доходи?
3. Якщо керуватись ст. 10 міжнародного договору, то:
в загальному випадку базою оподаткування від викупу цінних паперів емітента, є сума на яку відбулось зменшення нерозподіленого прибутку. Проте, для ІСІ згідно до п. 7 Розділу ІІ «Положення про особливості бухгалтерського обліку операцій ІСІ», затвердженого Рішенням НКЦПФР № 2669 від 26.11.2013, сума викупу цінних паперів ІСІ відображається як «Вилучений капітал», а не як зменшення «Нерозподіленого прибутку». Як в цьому випадку ІСІ розрахувати базу оподаткування від дострокового викупу цінних паперів ІСІ?
За яких умов можна застосовувати ставку податку 5%?
4. Чи правильно розуміємо, що у разі виплати доходу нерезиденту, що прирівнюється до дивідендів відповідно до абзацу 7 п.п. 14.1.49 Кодексу подавати звіт про контрольовані операції не потрібно?
Щодо питань 1 - 3
Згідно з п.п. 14.1.86 п. 14.1 ст. 14 Кодексу ІСІ – це інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інститути спільного інвестування» № 5080-VI від 05 липня 2012 року (далі – Закон № 5080):
активи інституту спільного інвестування – сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
інвестиційний сертифікат - цінний папір, емітентом якого є компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду (далі - пайовий фонд) та який засвідчує право власності учасника пайового фонду на частку в пайовому фонді та право на отримання дивідендів (для закритого пайового фонду).
Компанія з управління активами - господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією. Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування (ст. 63 Закону № 5080).
Корпоративний фонд - юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування (частина перша ст. 8 Закону № 5080).
Пайовий фонд - сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності (частина перша ст. 41 Закону № 5080).
Акція корпоративного інвестиційного фонду - цінний папір, емітентом якого є корпоративний інвестиційний фонд (далі - корпоративний фонд) та який посвідчує майнові права його власника (учасника корпоративного фонду), включаючи право на отримання дивідендів (для закритого корпоративного фонду), частини майна корпоративного фонду у разі його ліквідації, право на управління корпоративним фондом, а також немайнові права, передбачені цим Законом (частина друга ст. 1 Закону № 5080).
Інвестиційний сертифікат - цінний папір, емітентом якого є компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду (далі - пайовий фонд) та який засвідчує право власності учасника пайового фонду на частку в пайовому фонді та право на отримання дивідендів (для закритого пайового фонду) (частина восьма ст. 1 Закону № 5080).
Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:
платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини);
суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";
вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";
сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
Отже, виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку з викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі з метою оподаткування прирівнюється до дивідендів
Згідно з положеннями п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.
Дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента, для цілей цього пункту є доходами нерезидента з джерелом походження з України.
Підпунктом 141.4.2. п.141.4 ст.141 Кодексу передбачено, що резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
У разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому шостому п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з цим Кодексом до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.
Отже, доходи нерезидента у вигляді дивідендів, у тому числі у разі зворотнього викупу власних акцій у нерезидента, оподатковуються під час їх виплати за ставкою 15 відсотків їх суми, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів.
Відповідно до ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яка була чинною в українсько-кіпрських податкових відносинах з 07.08.2013, із змінами, внесеними до неї відповідним Протоколом, ратифікованим Законом України № 243-IX від 30.10.2019, який набрав чинності 28.11.2019 (далі – Конвенція, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/196_016#Text), поширюються на осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав (ст. 1 Конвенції) та до податків, одним з яких, зокрема в Україні, є податок на прибуток підприємств (ст. 2 Конвенції).
Згідно з п. 1 ст. 3 (Загальні визначення) Конвенції для цілей цієї Конвенції термін «особа» включає фізичну особу, компанію і будь-яке інше об’єднання осіб; термін «компанія» означає будь-яку юридичну особу чи будь-яке утворення, що розглядається з метою оподаткування як юридична особа.
«Під час застосування цієї Конвенції Договірною Державою будь-який термін, не визначений у Конвенції, має, якщо з контексту не випливає інше, те значення, яке надається йому законодавством цієї Держави стосовно податків, на які поширюється дія цієї Конвенції» (п. 2 ст. 3 Конвенції).
«Для цілей цієї Конвенції термін «резидент Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця управління, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію, а також включає цю Державу і будь-яку її адміністративно-територіальну одиницю чи місцевий орган влади. Цей термін, проте, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі лише стосовно доходів із джерел у цій Державі» (п. 1 ст. 4 (Резидент) Конвенції).
Відповідно до п. 1 ст. 10 (Дивіденди) Конвенції «дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі».
«Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
a) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником дивідендів є компанія (яка не є товариством), яка володіє безпосередньо принаймні 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди та інвестувала в придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100000 євро,
b) 10 відсотків від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках»
(п. 2 ст. 10 Конвенції).
Згідно з п. 3 ст. 10 Конвенції термін «дивіденди» означає «дохід від акцій або інших прав, які не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохід від інших корпоративних прав, який підлягає такому самому оподаткуванню, як дохід від акцій відповідно до законодавства тієї Держави, резидентом якої є компанія, що розподіляє прибуток».
Термін «товариство», який згадується у п.п. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції, самою Конвенцією не визначено. Водночас відповідно до офіційних Коментарів до ст. 1 (Особи, до яких застосовується Конвенція), ст. 3 (Загальні визначення) та ст. 10 (Дивіденди) до Модельної податкової конвенції Організації економічного співробітництва і розвитку (далі – Модельна конвенція ОЕСР, https://www.oecd-ilibrary.org/taxation/model-tax-convention-on-income-and-on-capital-condensed-version-2017_mtc_cond-2017-en), покладеної в основу більшості чинних міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, у тому числі Конвенції, які відповідно до Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23.05.1969 застосовуються для цілей трактування їх положень (далі – Коментарі), під «товариством» (англійською мовою «partnership» в перекладі на українську мову – товариство, партнерство) розуміється субʼєкт господарювання, який згідно з національним законодавством відповідної Договірної Держави з точки зору оподаткування розглядається як «фіскально прозорий», тобто отриманий ним дохід (прибуток), на відміну від «компанії»(яка, означає, перш за все, будь-яку корпоративну структуру і, крім того, охоплює будь-яку іншу оподатковувану одиницю, яка розглядається як юридична особа для цілей податкового законодавства Договірної Держави, резидентом якої вона є), не оподатковується корпоративним податком, а розподіляється між учасниками - партнерами та, відповідно, підлягає оподаткуванню на рівні цих учасників пропорційно їх часткам у такому «товаристві (партнерстві)». Внаслідок цього «товариство (партнерство)» у контексті відповідного міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування не є податковим резидентом Договірної Держави, в якій воно засноване, тобто не є особою, на яку поширюється дія цього договору, і, відповідно, не може користуватися перевагами в оподаткуванні, передбаченими його положеннями.
Щодо поняття «фактичний власник», зазначеного в п. 2 ст. 10 Конвенції, то згідно з Коментарями «термін «бенефіціарний власник» не використовується у вузькому, технічному значенні, яке він міг би мати за національним законодавством конкретної держави, натомість його слід розуміти в контексті виразу «сплачуються ... резиденту» у п. 1 ст. 10 Конвенції, а також відповідно до мети та цілей цієї Конвенції, включаючи уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків.
Є несумісним з ціллю та метою Конвенції, щоб держава джерела надавала пільги або звільнення, коли резидент Договірної Держави, навіть не використовуючи агентські або номінальні відносини, просто виступає в ролі проміжної ланки - посередника для іншої особи, яка фактично отримує вигоду від відповідного доходу. Тому така проміжна компанія не може розглядатись як «бенефіціарний власник», якщо вона, не дивлячись на свій формальний статус офіційного власника отриманого доходу, має на практиці дуже вузькі повноваження по відношенню до такого доходу, внаслідок чого таку компанію слід розглядати як просту довірену особу чи управляючого, що діє від імені чи на користь зацікавлених сторін.
Якщо одержувач дивідендів дійсно має право розпоряджатися та користуватися такими дивідендами без обмеження договірним або юридичним зобовʼязанням передати отриманий платіж іншій особі, одержувач є «бенефіціарним власником» отриманих дивідендів» (пп. 12.1-12.4 п. 12 Коментарів до ст. 10 Модельної конвенції ОЕСР).
Також згідно з п. 15 Коментарів до ст. 10 Модельної податкової конвенції ОЕСР термін «капітал», зазначений в п.п. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції, використовується у контексті цієї норми Конвенції щодо «податкового режиму, який застосовується до дивідендів, тобто розподілу прибутку акціонерам компанії. Таким чином, за загальним правилом, термін «капітал» … слід розуміти так, як це розуміється в законодавстві про компанії (company law)», тобто цей термін застосовується у значенні, яке надається йому корпоративним законодавством відповідної країни, яким регулюється діяльність комерційних організацій (господарських товариств).
Разом із тим, щодо визначення зазначених вище та інших термінів і понять, які використовуються у ст. 10 Конвенції, але самою Конвенцією не визначені, зокрема, терміну «інвестування», то відповідно до п. 2 ст. 3 Конвенції ці терміни мають, якщо з контексту не випливає інше, те значення, яке надається їм законодавством України стосовно оподаткування податком на прибуток підприємств, на який поширюється дія цієї Конвенції.
Водночас, слід зазначити, що норма п.п. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції, крім вартісного критерію (умови внесення не менше, ніж 100000 євро, суми інвестицій), не містить застережень стосовно виду/форми «інвестування», яке здійснюється учасником компанії з метою придбання корпоративних прав цієї компанії.
Таким чином, відповідно до п.п. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції при виплаті особою, яка у розумінні Конвенції є «компанією» (у значенні цього терміну, розкритого у п.1 ст. 3 Конвенції) і резидентом України, доходів, які відповідають визначенню «дивіденди» (п. 3 ст. 10 Конвенції), на користь особи, що є «компанією» (яка у розумінні Конвенції не є «товариством»), резидентом Кіпру та «фактичним (бенефіціарним) власником» дивідендів, який безпосередньо володіє 20 відсотками «капіталу» (у значенні, що надається цьому поняттю українським законодавством) української «компанії», що сплачує дивіденди, та інвестувала в придбання акцій чи інших прав цієї компанії в еквіваленті не менше 100000 євро, застосовується ставка оподаткування 5 відсотків. У всіх інших випадках застосовується ставка оподаткування 10 відсотків, встановлена п.п. «b» п. 2 ст. 10 Конвенції.
У загальному порядку доходи, що одержуються особою, яка у розумінні Конвенції є «резидентом Договірної Держави» (України чи Республіки Кіпр), від відчуження окремих видів майна та майнових прав, яке належить цій особі на правах власності, зокрема цінних паперів, є предметом розгляду ст. 13 (Доходи від відчуження майна) Конвенції.
Відповідно до п. 1 ст. 13 Конвенції «доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від відчуження нерухомого майна, яке згадується у статті 6 цієї Конвенції і яке знаходиться в іншій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі».
Згідно з п. 4 ст. 13 Конвенції «доходи, одержувані резидентом Договірної Держави від відчуження акцій, які одержують більше ніж 50 відсотків їхньої вартості чи більшої частини вартості прямо або опосередковано від нерухомого майна, розташованого в іншій Договірній Державі, можуть оподатковуватись в іншій Державі».
Водночас п. 5 ст. 13 Конвенції передбачено таке:
«(a) Пункт 4 застосовується тільки для доходів, отриманих від нерухомого майна.
(b) Пункт 4 не застосовується до доходів, отриманих від відчуження акцій:
i) які котируються на визнаній фондовій біржі;
ii) у випадку реорганізації корпорації;
iii) коли нерухоме майно, з якого акції отримали свою оцінку (вартість) є нерухомим майном, яке є об'єктом господарської діяльності
iv) відкритого акціонерного товариства; та
v) подібні проценти у фондах нерухомості.
(c) Пункт 4 не застосовується до доходів, отриманих від відчуження акцій, коли особа, що відчужує майно є:
i) зареєстрованою на визнаній фондовій біржі;
ii) відкрите акціонерне товариство;
iii) пенсійний фонд, фонд страхування або подібний суб'єкт господарювання».
Пунктом 6 ст. 13 Конвенції визначено, що «доходи від відчуження будь-якого майна, іншого ніж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3, 4 і 5 оподатковуються тільки в тій Договірній Державі, резидентом якої є особа, що відчужує майно, за умови, що ці доходи підлягають оподаткуванню у цій Договірній Державі».
Відповідно до п. 2 ст. 6 (Доходи від нерухомого майна) Конвенції «термін «нерухоме майно» має те значення, яке він має у законодавстві Договірної Держави, в якій знаходиться це майно. Цей термін у будь-якому випадку включає майно, що доповнює нерухоме майно, худобу і обладнання, що використовуються в сільському і лісовому господарствах, права, до яких застосовуються положення загального права до земельної власності, узуфрукт нерухомого майна і права на змінні або фіксовані платежі як компенсація за розробку або право на розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів. Морські, річкові і повітряні судна не розглядаються як нерухоме майно».
Враховуючи зазначене, якщо особа, визначена п. 1 ст. 3 Конвенції, яка у розумінні ст. 4 Конвенції є резидентом Кіпру, отримує доходи від відчуження, акцій, що одержують більше ніж 50 відсотків їхньої вартості чи більшої частини вартості прямо або опосередковано від нерухомого майна, розташованого в Україні, і одержання таких доходів не повʼязано із виключеннями, передбаченими п. 5 ст. 13 Конвенції, то відповідно до положень п. 4 ст. 13 Конвенції такі доходи можуть оподатковуватись в Україні, тобто оподатковуються за правилами, встановленими українським податковим законодавством, зокрема Кодексом.
Доходи особи, зазначеної у п. 1 ст. 3 Конвенції, яка у розумінні Конвенції є резидентом Кіпру, від відчуження акцій, інших, ніж зазначені у п. 4 ст. 13 Конвенції (тобто акції, що одержують більше ніж 50 відсотків їхньої вартості чи більшої частини вартості прямо або опосередковано від нерухомого майна, розташованого в Україні, на які поширюються виключення, зазначені у п. 5 ст. 13 Конвенції; акції, які забезпечені українською нерухомістю, менше ніж на 50 відсотків; акції, вартість яких не складається з вартості нерухомості нерухомого майна, розташованого в Україні), а також доходи від продажу цінних паперів інших, ніж акції, та корпоративних прав, інших, ніж ті, що посвідчені акціями (у значенні цих понять, яке надається їм чинним законодавством України), підпадають під дію положень
п. 6 ст. 13 Конвенції, згідно з якими такі доходи підлягатимуть оподаткуванню лише в Республіці Кіпр (та, відповідно, звільнятимуться від оподаткування в Україні) за умови, що доходи від відчуження зазначених цінних паперів/корпоративних прав, отримані податковим резидентом Кіпру з українських джерел, за правилами кіпрського податкового законодавства є об’єктом оподаткування.
Водночас слід враховувати, що відповідно до п. 31 Коментарів до ст.13 (Доходи від приросту вартості капіталу) Модельної конвенції ОЕСР, якщо акції відчужуються акціонером у зв’язку із викупом акцій компанією-емітентом, отриманий акціонером дохід може розглядатися в державі, резидентом якої є компанія, як розподіл накопиченого прибутку, а не як приріст капіталу. Внаслідок цього отриманий акціонером дохід підпадає під поняття «дивіденди», порядок оподаткування яких визначається ст. 10 (Дивіденди) Модельної конвенції ОЕСР.
В свою чергу, згідно з п. 28 Коментарів до ст. 10 (Дивіденди) Модельної конвенції ОЕСР платежі, які розглядаються як дивіденди, можуть включати, зокрема, прибуток від викупу акцій і прихований розподіл прибутку. Пільги, передбачені цією статтею, застосовуються за умови, що відповідно до внутрішнього законодавства держава, резидентом якої є компанія, що здійснює виплату доходу від викупу акцій, оподатковує такі виплати як дивіденди.
Пунктом 1 ст. 20 (Інші доходи) Конвенції передбачено, що «види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їхнього виникнення, про які не йде мова у попередніх статтях цієї Конвенції, оподатковуються тільки в першій згаданій Державі».
Стосовно питання, зазначеного у зверненні, яке розглядається, щодо можливості застосування ст. 20 Конвенції, то відповідно до Коментарів до ст. 21 (Інші доходи) Модельної конвенції ОЕСР ця стаття встановлює загальне правило (виключне право на оподаткування відповідного доходу Договірною Державою, резидентом якої є отримувач такого доходу), що стосується доходів, які не охоплюються попередніми статтями Конвенції, а також доходів, отриманих з джерел, які прямо не визначені.
Отже, оскільки у зверненні, що розглядається, мова йде про доходи, отримані від операцій з цінними паперами, оподаткування яких, залежно від фактичних обставин, може підпадати під дію ст. 10 чи ст. 13 Конвенції, то про застосування у таких випадках ст. 21 Конвенції взагалі не йдеться.
Таким чином, при виплаті особою, яка у розумінні Конвенції є «компанією» (у значенні цього терміну, розкритого у п.1 ст. 3 Конвенції) і резидентом України, доходів, які відповідають визначенню «дивіденди» (п. 3 ст. 10 Конвенції), на користь особи, що є «компанією» (яка не є товариством), резидентом Кіпру та фактичним власником дивідендів, у разі виконання цією особою умов, зазначених у п.п. а) п. 2 ст. 10 Конвенції, щодо безпосереднього володіння 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди, та інвестування в придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100000 євро, застосовується ставка оподаткування, визначена цією нормою Конвенції. В інших випадках застосовується ставка оподаткування, зазначена у п.п. b) п. 2 ст. 10 Конвенції.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 розд. ІІ «Адміністрування податків, зборів, платежів» Кодексу.
Щодо питання 4
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
на сайті або по телефону (044) 495-20-60
