Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.02.2026 р. № 1062/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення        щодо податкових наслідків для платника податку на прибуток та ПДВ від отримання гранту на придбання основних засобів, нематеріальних активів для використання у власній господарській діяльності та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі– Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є платником податку на прибуток та платником ПДВ. Товариство отримало грант від Державного центру зайнятості для подальшого придбання основних засобів (машини та обладнання), нематеріальних активів, які в подальшому будуть використовуватися у власній господарській діяльності.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

        1. Які податкові наслідки з податку на прибуток та ПДВ виникають у Товариства в результаті отримання гранту від Державного центру зайнятості для придбання основних засобів, нематеріальних активів для використання у власній господарській діяльності ?

        2. Чи зобов’язане Товариство коригувати фінансовий результат з податку на прибуток  в результаті отримання зазначеного гранту ?

         3. Чи зобов’язане Товариство нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму грошових коштів, які отримані у вигляді гранту від Державного центру зайнятості?

 

        Щодо питань 1 (оподаткування податком на прибуток підприємств) та 2         

        Відповідно до п.п. 14.1.277 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом.

         Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

         Відповідно, з метою застосування положень Кодексу щодо особливостей оподаткування бюджетних грантів, зокрема, для цілей податку на прибуток підприємств, необхідне дотримання двох умов одночасно:

         1) відповідність цільової допомоги у вигляді коштів або майна, наданої платнику податку, умовам наведеного вище визначення (п.п. 14.1.277 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу), зокрема, цільове спрямування, безоплатність, безповоротність, за рахунок бюджетних коштів або коштів міжнародної технічної допомоги, для реалізації чітко визначеної програми або проекту у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах

         та

         2) надання такої цільової допомоги особою, включеною до переліку надавачів бюджетних грантів.

         Перелік надавачів бюджетних грантів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 № 867 «Про затвердження переліку надавачів бюджетних грантів» (зі змінами та доповненнями) (далі – Постанова № 867).

         У переліку надавачів бюджетних грантів Державний центр зайнятості відсутній.

         Зважаючи на те, що державна допомога у вигляді гранту від Державного центру зайнятості не відповідає умовам, передбаченим п.п. 14.1.277 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу, такий грант не є бюджетним.

         Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

         Безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

         Різниці, які виникають при отриманні та використанні бюджетних грантів, визначено ст. 140 Кодексу.

         При цьому, Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з отримання та використання платником податку на прибуток безповоротної фінансової допомоги у формі грантів, які не підпадають під визначення бюджетних грантів.

         Виходячи з викладеного, отримані грантові кошти не є бюджетним грантом,     за операціями з яким передбачено різниці для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до положень п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16              п. 140.5 ст. 140 Кодексу, а є безповоротною фінансовою допомогою з боку держави, отримання якої не передбачає коригування фінансового результату до оподаткування.

        Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

        Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

        Отже, питання формування доходів у бухгалтерському обліку за операціями з грантовими коштами у вигляді наданої безповоротної фінансової допомоги належить до компетенції Міністерства фінансів України.

 

        Щодо питань 1 (в частині оподаткування ПДВ) та 3

        Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

        постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

        постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

        Правила формування податкових зобов’язань та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено ст.ст. 187 і 201 Кодексу.

        Згідно з пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 ст. 201 Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

        Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

        Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

        Пунктом 198.3 статті 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

         придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

         придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

         ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

         Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

         Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Кодексу).

          Згідно з п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 Кодексу, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 Кодексу).

          У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 Кодексу).

          Враховуючи викладене та виходячи з аналізу норм Кодексу, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

        Для цілей оподаткування ПДВ безпосередньо фінансування (грантові кошти), яке отримує платник, не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України. При отриманні платником гранту у вигляді грошових коштів, які за своєї фактичною сутністю не є оплатою вартості товарів/послуг, податкових наслідків з ПДВ, у тому числі щодо складання податкових накладних, у платника не виникатиме.

        В той же час таке фінансування може розцінюватись як оплата вартості товарів/послуг при умові, що в рахунок отриманих грантових коштів платник поставив або зобов’язаний поставити товари/послуги.

        Загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення особою, якій здійснюється постачання товарів/послуг, до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг у особи, яка здійснює таке постачання – платника ПДВ, незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари/послуги (в оподатковуваних чи неоподатковуваних ПДВ операціях, в межах власної господарської діяльності чи ні).

Отже, суми ПДВ, нараховані (сплачені) Товариством при придбанні, зокрема, основних засобів (машини та обладнання), нематеріальних активів (у тому числі за кошти, отримані як гранти), відносяться до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.

        Якщо придбане обладнання, за яким суми податку були включені до складу податкового кредиту, призначене для використання в оподатковуваних ПДВ операціях або у господарській діяльності, то податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 Кодексу при придбанні такого обладнання за рахунок грантових коштів не нараховуються.

        Водночас, кожен конкретний випадок стосовно оподаткування операцій, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, має розглядатися з урахуванням договірних умов і суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій, а також первинних (бухгалтерських) документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).