Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.02.2026 р. № 1063/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення        щодо визнання дебіторської заборгованості безнадійною і включення її до витрат та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є платником податку на прибуток на загальних підставах, застосовує коригування фінансового результату на податкові різниці (річний дохід за попередній рік перевищує 40 мільйонів гривень). Товариство резерв сумнівних боргів не створювало.

Між Товариством та Товариством 1 було укладено договір на поставку товару. Внаслідок невиконання Товариством 1 своїх зобов’язань виникла прострочена дебіторська заборгованість, для стягнення якої Товариство звернулось до суду.

Товариством 04.10.2024 було отримано рішення господарського суду про стягнення заборгованості в повному обсязі, 11.11.2024 – отримано наказ про примусове виконання рішення суду, 24.12.2024 – відкрито виконавче провадження, 19.01.2026 - державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п. 2 частини 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення).

       Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

       чи має право Товариство як високодохідний платник податку на прибуток визнати зазначену дебіторську заборгованість безнадійною відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та включити її повну суму до витрат (зменшити фінансовий результат до оподаткування через Додаток РІ) на підставі зазначеної постанови від 19.01.2026?   

  

       Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

       При цьому, у разі відповідності заборгованості одній з ознак, наведених у            п.п. 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, така заборгованість визнаватиметься безнадійною.

       Безнадійною заборгованістю є, зокрема, прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості (п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

       Виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулює Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (зі змінами) (далі – Закон № 1404-VIII).

       Підпунктами 1, 1-1, 2 частини першої ст. 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема:

       виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

       судових наказів;

       ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

       Згідно з пунктами 2, 3, 6 частини першої ст. 37 Закону № 1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

       у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону № 1404-VIII заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

       стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

       у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

       Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (частина четверта ст. 37 Закону № 1404-VIII).

       Відповідно до частини п’ятої ст. 37 Закону № 1404-VIII, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ст. 37, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

        Підстави закінчення виконавчого провадження встановлені ст. 39 Закону               № 1404-VIII.

       Абзацом першим та другим частини першої ст. 40 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

       Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

       Таким чином, у разі відсутності майна у боржника – фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості, визнання такої заборгованості безнадійною згідно з п.п. «є» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу можливе за умови, що здійснені виконавцем відповідно до Закону № 1404-VIII заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

       У разі наявності дебіторської заборгованості, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником, платник формує резерв сумнівних боргів.

       Різниці, що виникають у разі формування резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) та списання безнадійної заборгованості, передбачено положеннями п. 139.2 ст. 139 Кодексу.

       Відповідно до п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу, фінансовий результат до оподаткування збільшується:

       на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

       на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

       Згідно з п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу, фінансовий результат до оподаткування зменшується:

       на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

        на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів)), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11        п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

        Отже, фінансовий результат до оподаткування зменшується відповідно до        п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, та відображається у рядку 2.2.3 Додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

        При цьому, при списанні дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу підлягає збільшенню на суму витрат понад суму резерву сумнівних боргів та відображається у рядку 2.1.3 Додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

        У разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1              п. 139.2 ст. 139 Кодексу підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).