Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.02.2026 р. № 1073/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо податкового обліку сум ПДВ, сплаченого ТОВ, яке не підтверджене податковими накладними від контрагентів та не включення їх до податкового кредиту та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє. 

Як зазначено у зверненні, ТОВ з 01.08.2017 є платником податку на додану вартість.

ТОВ є покупцем (отримувачем) послуг/робіт/товарів.

Як зазначає платник, існують випадки, які не залежать від покупця/отримувача, коли контрагент як продавець/постачальник товарів/послуг/робіт не реєструє податкові накладні/розрахунки коригування з різних причин.

У ТОВ обліковуються суми ПДВ, які понад 1095 календарних днів не підтверджені зареєстрованими податковими накладними/розрахунками коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) з боку контрагентів – платників ПДВ з різних причин: не розблоковано реєстрацію податкових накладних ні в адміністративному, ні в судовому порядку; не зареєстровано податкові накладні; постачальником не було внесено зміни щодо помилок у зареєстрованих податкових накладних шляхом реєстрації відповідних розрахунків коригування. Зазначені обставини унеможливили включення ТОВ відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту та відображення їх у деклараціях з ПДВ.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1.Який строк та порядок списання сплачених сум ПДВ, що не підтверджені належним чином зареєстрованими податковими накладними/розрахунками коригування в ЄРПН?

2. Чи може ТОВ віднести суми ПДВ, що не підтверджені належним чином зареєстрованими податковими накладними/ розрахунками коригування в ЄРПН до «інших витрат операційної діяльності» та відобразити їх на субрахунку 949?

3. Які податкові наслідки виникнуть для ТОВ при віднесенні сум ПДВ, що не підтверджені належним чином зареєстрованими податковими накладними/розрахунками коригування в ЄРПН до «інших витрат операційної діяльності»? Чи може ТОВ суми непідтвердженого податкового кредиту врахувати у складі витрат при формуванні фінансового результату до оподаткування з урахуванням вимог ст. 44 та ст. 134 Кодексу? Чи передбачає розділ III Кодексу коригування фінансового результату до оподаткування на суму такого ПДВ, що не підтверджений належним чином зареєстрованими податковими накладними/розрахунками коригування? 

 

Щодо питань 1-3

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Кодексу для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України
від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) (далі – Закон № 996-XIV).

Згідно з частиною першою ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, визначені частиною другою ст. 9 Закону № 996-XIV.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суми податку на додану вартість, що не підтверджені належним чином зареєстрованими податковими накладними/розрахунками коригування.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формування фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996-XIV).

Отже, з питання порядку формування витрат у бухгалтерському обліку на суми податку на додану вартість, що не підтверджені належним чином зареєстрованими податковими накладними/розрахунками коригування, на підставі первинних документів, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).