Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.02.2026 р. № 1075/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємець є суб’єктом електронної комерції та здійснює діяльність з продажу товарів через мережу інтернет виключно на умовах повної передплати.

Оплату за товари приймає із використанням послуг як банків так і небанківських надавачів платіжних послуг.

Відправка повністю оплаченого товару відбувається виключно поштою.

З метою формування чіткого розуміння обов’язку застосування  реєстратора розрахункових операцій або програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) Підприємець звернувся до ДПС із наступними запитаннями:

1. Чи виникає у Підприємця, який надає покупцям для оплати за товар виключно реквізити поточного рахунку фізичної особи-підприємця для здійснення оплати у безготівковій формі шляхом банківського переказу за реквізитами у форматі IBAN, необхідність фіскалізувати вхідні платежі і якщо так, то які саме платежі належить фіскалізувати?
2. Чи виникає Підприємця, який надає покупцям для оплати за товар виключно реквізити поточного рахунку фізичної особи-підприємця для здійснення оплати у безготівковій формі шляхом банківського переказу за реквізитами у форматі IBAN, обов’язок видачі фіскального чека у разі оплати покупцем товару у будь-якій формі через будь-які фінансові установи?
3. Чи потрібно Підприємцю, який надає покупцям для оплати за товар виключно реквізити поточного рахунку фізичної особи-підприємця для здійснення оплати у безготівковій формі шляхом банківського переказу за реквізитами у форматі IBAN, фіскалізувати платежі, які покупець здійснює через компанію НАЗВА, якщо це не післяплата за товар, а повна передоплата згідно наданого рахунку за товар?

Покупець може мати в цій компанії платіжний рахунок або просто використовувати компанію, як сервіс для переказу коштів за повну передоплату за товар.

4. 4. Як трактувати вхідний платіж з кодом 2924 і чи взагалі потрібно відслідковувати коди вхідних платежів з метою розуміння як і де покупець робив оплату, і чи підлягають платежі з таким кодом фіскалізації?

Надаючи відповіді на питання повідомляємо, що правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до вимог статті 3 Закону № 265, визначено, що суб’єкти господарювання зобов’язані:

проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Умови за яких застосування РРО / ПРРО є не обов’язковими визначено статтею 9 Закону № 265.

Пунктом 2 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО / ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

Викладене підтверджується висновками Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 25.04.2003 року, де в пункті 7 чітко зазначено, що банківські операції можуть здійснювати тільки юридичні особи, які мають банківську ліцензію.

Своєю чергою після набрання чинності Законом України «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) небанківські надавачі платіжних послуг отримали право відкривати своїм клієнтам платіжні рахунки.

Звертаємо увагу, що за визначеннями, наведеними у Законі № 1591 та пункті 3 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою Національного банку України від 29.07.2022 № 162:

платіжний рахунок – це рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;

поточний рахунок – це рахунок (уключаючи рахунок із спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;

розрахунковий рахунок – це рахунок, що відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, що має право на надання платіжних послуг, виключно для цілей забезпечення виконання платіжних операцій його користувачів.

Відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України структура номера як банківського, так і платіжного рахунку користувача формуються відповідно до положень Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні. (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 454.

Отже, «платіжні» рахунки хоч і мають формат, аналогічний «поточним» рахункам, проте не відкриваються і не обслуговуються банками як юридичними особами, що мають банківську ліцензію, тобто після вказаних змін формулювання «переказ із IBAN на IBAN» не означає беззаперечного здійснення банківських операцій.

Слід зауважити, що незважаючи на розширення повноважень небанківських надавачів платіжних послуг, вони так і не стали банками і не можуть здійснювати банківські операції, що знаходить своє підтвердження в їхньому правовому статусі та у визначеннях понять типів рахунків, наведених вище.

Аналізуючи наведене повідомляємо, що для можливості застосування пункту 2 статті 9 Закону № 265, має значення статус установи, яка здійснює відповідну платіжну операцію та наявність у неї банківської ліцензії, а не вид рахунку з якого на який здійснюється переказ коштів, як зазначено у питаннях Підприємця.

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання 1 повідомляємо, за умови якщо Підприємець надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого рахунку і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку, то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.

Як відповідь на питання 2 та 3 повідомляємо, що у разі використання послуг небанківських надавачів платіжних послуг та їх продуктів для здійснення розрахунків за товари, то такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись не тільки обов’язковим застосуванням Підприємцем РРО / ПРРО, а також і формуванням та наданням покупцям фіскальних касових чеків на товари (послуги).

Надати більш вичерпне роз’яснення щодо питань 1 – 3 ДПС позбавлена можливості, оскільки Підприємцем описано лише загальний процес здійснення його діяльності, як суб’єктом електронної комерції на якого поширюються вимоги Закону України від 3 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію», та не описано порядку (особливостей) взаємодії із покупцями при продажу, відправленні та врученні їм товарів, не описано договірних відносин Підприємця з його контрагентами, задіяними у здійсненні операцій з приймання оплати та врученні (відправленні) товарів покупцям, а також будь-якої іншої інформації щодо специфіки його господарської діяльності, сукупність яких могла б підпадати під регулювання інших пунктів статті 9 Закону № 265.

Щодо питання 4.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 (далі – Постанова № 89), отримання коштів з рахунку 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками» пов’язане із розрахунками, здійсненими з використанням платіжних карток, зокрема, через POS-термінали та «інтернет-еквайринг».

Відповідно до вказаних вище вимог статті 3 Закону № 265, розрахунки із застосуванням електронних платіжних засобів за загальними правилами підлягають обов’язковій фіскалізації – проведенню їх через РРО / ПРРО та надання фіскальних чеків покупцям.

З метою однозначної ідентифікації джерел походження коштів рекомендуємо Підприємцю звертатись безпосередньо до установи від якої надійшов такий платіж.

Щодо отриманої Підприємцем консультації на «Гарячій лінії ДПС України», слід зауважити, що, зважаючи на обсяг фактичних обставин наведених у зверненні, надати однозначну відповідь на таке питання не можливо.

Водночас таке трактування могло мати місце виключно до введення в дію Закону № 1591.

Після введення в дію Закону № 1591 та прийняття на його підставі відповідних підзаконних актів Національного банку України, зокрема постанов Правління Національного банку України від 03.03.2023 № 18 «Про затвердження змін до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків», а також від 24.11.2023 № 151 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», якими внесенні зміни до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою Національного банку України від 29.07.2022 № 162, небанківські надавачі платіжних послуг отримали право відкривати своїм клієнтам платіжні рахунки.

Отже на сьогодні слід враховувати статус установи, яка здійснює відповідну платіжну операцію та наявність у неї банківської ліцензії, а не лише вид рахунку з якого на який здійснюється переказ коштів.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію