Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.02.2026 р. № 1083/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо складання податкової накладної та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство (постачальник) здійснює оптову торгівлю промисловими товарами та веде бухгалтерський облік взаєморозрахунків з покупцями в розрізі розрахунків на оплату та здійснює відвантаження товару згідно з видатковими накладними. Покупець здійснив часткову оплату товару у розмірі 50 відсотків згідно з рахунку, який включає чотири найменування (номенклатури) товару по п’ять штук кожного виду номенклатури. Попередня оплата була здійснена без конкретизації номенклатури за рахунком. Постачальником на дату отримання такої попередньої оплати була складена податкова накладна на повну номенклатуру товарів, передбачених рахунком із зазначенням половини кількості товарів,
(2,5 штуки по чотирьом найменуванням товару).

На дату відвантаження товару постачальник склав податкову накладну по двом найменуванням номенклатури товарів на різницю між кількістю відвантаженого товару та кількістю товару, відображеного у податковій накладній, складеній на суму авансового платежу.

Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи відповідає така податкова накладна, складена постачальником, вимогам Кодексу?

2) чи правомірно було б скласти «нульовий» розрахунок коригування на зміну номенклатури  замість податкової накладної по даті відвантаження товару, якщо  номенклатура згідно з рахунком залишається незмінною?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Правила формування податкових зобов’язань, а також складання податкових накладних та розрахунків коригування до них і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 192 та 201 Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства,
а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як
дата його складення відповідно до Закону України від  16  липня 1999 року
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
(зі змінами), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами) та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Кодексу).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 та 2

Податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов’язань (дату першої із подій, визначених пунктом 187.1 статті 187 Кодексу) окремо на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс). Дані, зазначені у такій податковій накладній (зокрема, номенклатура товарів / послуг, кількість, обсяг), мають відповідати первинним документам, складеним за операцією.

Постачальник та покупець товарів / послуг повинні самостійно визначати (у тому числі згідно з умовами договору та іншими документами, що складаються за операцією з постачання товарів / послуг), за яку номенклатуру товарів / послуг та у якому обсязі здійснюється попередня оплата.

При отриманні попередньої оплати податкова накладна складається на суму такої попередньої оплати із зазначенням фактичної кількості / вартості номенклатури товарів, за яку здійснено таку попередню оплату. При здійсненні подальших відвантажень товарів / отриманні оплати за товари податкові накладні складаються з урахуванням кількості / вартості відповідних товарів, на які вже було складено податкові накладні при отриманні за них попередньої оплати / відвантаженні таких товарів.

Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату попередньої оплати, складається у разі виникнення підстав, визначених пунктом 192.1 статті 192 Кодексу (зокрема, зміна номенклатури товарів / послуг, у тому числа у зв’язку із зміною договірних умов поставки товарів / послуг), що має бути підтверджено відповідними первинними (бухгалтерськими) документами. За відсутності таких підстав розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати, не складається.

Згідно зі статтею 36 Кодексу платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом. Правомірність складання кожної конкретної податкової накладної може бути досліджена контролюючим органом виключно в межах перевірок, що проводяться відповідно до норм Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).