Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.02.2026 р. № 1099/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (    ), щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування (3 група, 5 відсотків).

Як пенсіонер за віком платник податку звільнений від обов’язку сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) за себе відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Протягом тривалого часу платник податку сумлінно виконував свої обов’язки і подавав декларації навіть у періоди відсутності доходу («нульові»). У зв’язку з початком повномасштабної збройної агресії та вимушеним виїздом за кордон платник податків не мав можливості подати декларацію за 1 квартал 2022 року. Після повернення в Україну ним було отримано усну консультацію фахівців ДПС, що суб’єкт господарювання має право керуватись п. 49.2 ст. 49 Кодексу, згідно з яким обов’язок подання звітності виникає лише за наявності об’єктів оподаткування або показників для декларування. Відповідно, за відсутності доходу у платника податку не виникало обов’язку подавати декларацію за 1 квартал 2022 року та за наступні періоди до моменту фактичного отримання доходу.

Керуючись цими інструкціями у період 2022 – 2024 років платник податку не подавав декларації за ті квартали, у яких одночасно:

був повністю відсутній дохід (об’єкт оподаткування єдиним податком);

були відсутні наймані працівники (не мав обов’язку звітувати за ф. 4ДФ);

відсутні земельні ділянки сільськогосподарського призначення (не мав обов’язку нарахування мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ));

був відсутній статус платника інших податків (акциз, екологія тощо);

був відсутній обов’язок подання Додатка 1 до декларації платника єдиного податку (через статус пенсіонера за віком та відсутності добровільної сплати єдиного внеску).

Подання звітності поновлювалось платником податку лише з того періоду, у якому фактично з’являвся дохід (наростаючим підсумком до кінця звітного року).

У зв’язку з чим, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Щодо минулих періодів (2022 – 2024 рр.): чи вважається неправовірним неподання податкових декларацій за 1 квартал 2022 року та за всі наступні звітні періоди до 1 кварталу 2024 року, за умови, що у таких періодах були одночасно відсутні дохід, наймані працівники, об’єкти для нарахування МПЗ та обов’язок подання Додатка 1 до декларації платника єдиного податку. Чи  підтверджується у такому випадку відсутність правопорушення податкового законодавства у цих періодах?

2. Щодо майбутніх періодів (2026 рік): чи має платник податку право не подавати податкову декларацію за 1 квартал (та наступні періоди наростаючим підсумком), якщо у нього протягом таких періодів буде одночасно відсутній дохід, наймані працівники, об’єкти для нарахування МПЗ та обов’язок подання Додатка 1 до декларації платника єдиного податку? Чи вірно платник податку розуміє, що обов’язок звітування за 2026 рік виникне лише за той звітний період (квартал, півріччя чи 9 місяців), у якому з’явиться перший фактичний дохід?

3. Щодо звільнення від відповідальності: чи підтверджує ДПС, що за умови відсутності всіх вище перелічених об’єктів та показників у конкретному звітному періоді, до платника податків не можуть бути застосовані штрафні санкції згідно зі ст. 120 Кодексу за неподання декларацій за такі періоди?

4. Щодо статусу пенсіонера: чи підтверджує ДПС, що у платника податку як пенсіонера за віком відсутній обов’язок подавати будь-яку звітність з єдиного внеску, зокрема Додаток 1 до декларації платника єдиного податку, оскільки платник звільнений від його сплати відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону № 2464?

Щодо першого – четвертого питань

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.

Так, відповідного до п. 296.3 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пп. 296.5 і 296.6 ст. 296 Кодексу (п. 296.7 ст. 296 Кодексу).

Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 Кодексу платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Абзац перший п. 49.2 ст. 49 Кодексу застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, і інформацію про додатки, що додаються до Декларації та є її невід’ємною частиною (п. 48.3 ст. 48 Кодексу).

Згідно з приміткою 10 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1), який подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до п.п. 296.2 та 296.3 ст. 296 Кодексу, та які є платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464.

Частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464 встановлено, що право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі
340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, незалежно від наявності/відсутності доходу протягом звітного податкового року, подає Декларацію разом з Додатком 1 та Додатком 2 за звітний рік, за винятком, якщо така особа:

звільняється від обов’язку сплачувати єдиний внесок за себе, оскільки є пенсіонером за віком та отримує відповідно до закону пенсію;

не зобов՚язана визначати мінімальне податкове зобов’язання.

Разом з цим, за відсутності у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи протягом І кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року доходів та об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, Декларація за такі періоди не подається.

Враховуючи викладене, оскільки Ви є пенсіонером за віком і у
2022 – 2024 роках не отримували дохід від здійснення підприємницької діяльності, то відсутні підстави для подання Вами Декларації разом з Додатком 1. При цьому відповідальність, яка визначена ст. 120 Кодексу, до Вас не застосовується.

Крім того, слід зазначити, що порядок подання Декларації та відповідних додатків за 2026 рік буде здійснюватися згідно з норм законодавства, чинного на момент подання такої Декларації.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.